Лікарня оговтується після обстрілів і продовжує працювати. Внаслідок обстрілів, під які нещодавно вкотре потрапив один із медичних закладів Херсона, на щастя, ніхто не постраждав, але пошкодження будівлі значні – частково зруйновані і побиті стіни, вибиті вікна, в середині кількох кабінетів загалом все понівечено, знищені в тому числі матеріали медичного призначення, – повідомляється на сайті Херсонської клінічної лікарні.
На даний час силами співробітників та завдяки допомозі військової адміністрації, донорських організацій, волонтерів усуваються наслідки влучань. Працівники технічно-господарської служби і медики роблять те, що на зараз можливо – розчищають, миють, ремонтують, облаштовують робочі місця.
Лікарі і медперсонал – кожен знаходиться на своєму робочому місці. Лікарня працює в штатному режимі. Херсонці звертаються за медичною допомогою і отримують необхідне лікування.
Звітують лікарі і про роботу протягом лютого:
Так, протягом лютого в середньому за 1 робочий день до поліклінічних установ для дорослого населення звернулося близько 600 пацієнтів, з них майже 80 – за безкоштовними ліками до гуманітарних центрів.
У дитячих поліклініках медичну допомогу протягом одного дня в середньому отримали 54 дитини, з них близько 5 з приводу щеплень.
До приймального відділення за добу здійснювалося 13 звернень, з них госпіталізовано 10 хворих, більшість з яких у невідкладному стані.
До травматологічного пункту кожного дня звертається близько 18 травмованих, до офтальмологічного – 3-4 постраждалих з побутовими травмами очей.
З приводу мінно-вибухових травм протягом лютого було надано допомогу 6 цивільним громадянам, з них 4 госпіталізовано.
Народилися за місяць 18 немовлят – 10 дівчаток та 8 хлопчиків.
Життя в Херсоні зараз – попри все. Життя лікарні – тримати сенс рятівної, працювати заради людей, які залишаються в місті і потребують не лише медичної допомоги, але й підтримки.
Хоча, за словами сімейної лікарки Лариси Костенко, пацієнти, які виїхали, також дистанційно запитують «рецепти виживання». А вони формуються на досвіді, досвіді душі, яка бореться за самозбереження:– Жити сьогоденням, рятуючись простою людською приязню. Жити одним днем, щодня віднова дбаючи про нові сили. Усе інше якимось чином виявляється неважливим, – ділиться лікарка. – Жити, навіть із травмою, болем, смутком, розпачем і смертю, яка дуже поряд, але жити… знаходити життя в усьому, що б не сталося, навіть у найважчу мить. І мати надію. Бо перемога, як і звільнення, як і зцілення – неможлива без надії.
До цих слів, можливо, варто дослухатися. Це живе, відчуте, лікарське і людське. Це навіть не порада, просто думка людини, яка відчуває шкірою оту війну, ото горе і надію, оту вирву, в якій тримається сама і рятує інших.
“Дякуємо всім працівникам нашої незламної «Тропінки». Дякуємо кожному, хто не лишає лікарню. За вашу мужність і світло, яке ви запалюєте для інших через допомогу і турботу. Щоб перемогти – треба запалювати світло. Для того завжди час. Тримаємося, рідні”, – додали в дописі.
