Війна/Виклики долі
ІСТОРІЯ СПОРТСМЕНКИ ГАЛИНИ ЗІНЬКОВСЬКОЇ, ЯКА ТРЕНУВАЛАСЯ В ОКУПАЦІЇ, ПОТІМ, ПІСЛЯ ЗВІЛЬНЕННЯ ХЕРСОНА, ПІД ОБСТРІЛАМИ, АБИ ЗДОБУТИ ПЕРЕМОГУ НА ЗМАГАННЯХ – І ВОНА ЇЇ ЗДОБУЛА. ХОЧА НА НЕЇ ВОРОГИ НАСТАВЛЯЛИ АВТОМАТИ.
НА ФОТО 23 ЛЮТОГО
Це фото Галина Зіньковська зробила, зайшовши до кабінету української мови у вересні 2023 року, вперше після 23 лютого 2022 року, коли будівлю Херсонського фахового спортивного коледжу було вже розміновано. Це був короткочасний візит на початку нового навчального року її улюбленого закладу – набратися сил, відчути підтримку.
Мимохіть їй згадалося, як рік тому вона поспішала на тренування з вільної боротьби, а біля входу їх з тренером зустріли російські військові, наставили зброю. Аби займатися спортом, треба було шукати місце для тренувань.
НАПОЛЕГЛИВІСТЬ і ХАРАКТЕР
Галина весь час залишалася в окупації. Продовжувала тренуватися, йти до мети. Як результат – цього року вона вже здобула три бронзові медалі: на чемпіонаті в України з боротьби вільної в Ужгороді, згодом на турнірі в Польщі. На чемпіонаті України в місті Коростень Житомирської області закріпила успіх – знов здобула бронзу, третє місце.
Її тренер Євгеній Бевзюк, говорить, що це – гарний результат для спортсменки, яка тренувалася не в залі, а на вулиці, під обстрілами і під тиском окупантів. Адже в місті, де повно людей зі зброєю, перебувати небезпечно. А вона ще й тренувалася і продовжує тренуватися, коли російські військові обстрілюють Херсон з лівого берега з різних видів зброї.
«Вона не пропускала занять, перемогла лише завдяки характеру і наполегливості. Розумієте, коли спортсмен з боротьби вільної, готуючись до змагань, займається волейболом, баскетболом, гандболом, бо немає інших умов, то це вже є велике досягнення», – говорить тренер Євгеній Бевзюк.
ПЛАНИ НА ЖИТТЯ
У Херсонському фаховому спортивному коледжі Галина навчалася з 7 класу. Нині – вона кандидатка в майстри спорту, студентка 2 курсу.
«Я люблю спорт, мрію стати тренером, тому вступила до Херсонського фахового спортивного коледжу, – говорить Галина Зіньковська. – З початку повномасштабної війни, ніби життя рухнуло. Але треба було щось робити. Поряд були тренери, які залишились з нами, допомагали, підтримували. Вчились дистанційно, весь час були на зв’язку з нами викладачі коледжу. Це додавало сили».
Фото з архіву Г. Зіньковської. На змаганнях в Ужгороді
ТРЕНУВАННЯ
Вихованці відділення боротьби вільної відновили тренування в окупації з початку літа 2022 року. Просто почали приходити до спортивної зали.
«Постійні заняття спортом в окупації, тренування давали змогу – планувати і жити. Позаяк не все було спокійно», – розповідає тренер.
Колектив Херсонського фахового спортивного коледжу не підтримав окупаційну владу, яка намагалася запустити освітній процес, створюючи маніпулятивну картинку, що в окупованому місті все добре. Поряд із закладом базувалася потужна техніка військових рф. Батьки вихованок відділення боротьби вільної, усвідомлюючи небезпечне сусідство, почали поступово вивозити дітей на підконтрольну територію Україну.
«Колаборанти-спортсмени в місті почали доносити фсб-шникам, ніби ми, тренери, вивозимо вихованок з окупації. Тож на тренування почали приходити загарбники, дивилися на наші заняття. Намагалися нам пред’явити якісь звинувачення. Бабуся однієї з вихованок передала лист зі змістом, що батьки самі вивезли дитину у безпечне місце. Це поставило цю ситуацію на паузу, – говорить Євгеній Валерійович.
Але з часом з вихованок відділення боротьби вільної залишилася лише Галина, тренуючись поряд з хлопцями. Вона наполегливо приходила на заняття.
Але заклад, споруди якого знаходяться в центрі міста, не давав спокою окупантам. З початком осені 2022 року споруди Херсонського фахового спортивного коледжу були захоплені кадирівцями загону «Ахмад», – каже тренер.
Учні з тренерами ще намагалися декілька разів прийти і забрати свої речі, інвентар, але російські солдати клацанням зброї дали чітко зрозуміти, щоб більше не приходили.
«З вересня 2022 року ми продовжували вже тренуватися в парку «Херсонська фортеця» навпроти політехнічного коледжу, а потім підвальному приміщенні однієї зі шкіл, – розповідає Галина Зіньковська. – Якщо тренування на вулиці, то намагаєшся весь час дослуховуватися до звуків, щоб зрозуміти, коли треба перебігти в підвал – безпечне місце».
Поступово до цієї групи приєдналися й інші підлітки прифронтового Херсона, адже заняття проходять в безпечному місці.
«Це підлітки, в яких є інтерес до спорту, боротьби вільної, бажання займатися чимось корисним. У місті, яке під обстрілами, невеликий вибір дозвілля. Небезпечно пересуватися містом. А нам, тренерам, це дає стимул підійматися, працювати, триматися. Галина – приклад для всіх, цілеспрямована, йде до цілі. Поряд з нею підлітки займаються більш наполегливо, стараються не пропускати занять», – розповідає Євгеній Валерійович.
Фото з архіву Г. Зіньковської. На змаганнях в Коростені.
ЗМАГАННЯ
Галина вперше виїхала із зони бойових дій взимку 2023 року, після звільнення міста. Тоді окупанти сильно обстріляли Херсон, поряд з їх будинком були прильоти. Виїжджала не просто, рятуючись від війни. А їхала на турнір до Польщі. Вона споглядала на мирні міста і їй було боляче за Херсон, який став фортецею для ворога, яку щодня обстрілюють. Вона повернулася до рідної країни та міста з перемогою, зайнявши третє місце. Це дало їй наснагу продовжувати тренування, йти далі. На Чемпіонатах України в Ужгороді та Коростені вона закріпила свій результат.
Фото з архіву Г. Зіньковської. Момент вручення нагороди в Польщі.
«Галину Зіньковську нині запрошують до збірної України з боротьби вільної. Вона має величезні перспективи, у неї спортивні успіхи попереду», – з впевненістю говорить тренер.
Нині Галина ставить перед собою нові плани, розпочала навчання на другому курсі Херсонського фахового спортивного коледжу. Вдало поєднує тренування та навчання.
«Початок нового навчального року – це завжди свято. Приємно було почути привітання від викладачів, директора коледжу Валентина Суха. Щоправда, дистанційно, але ми продовжуємо навчатися. Це – головне. Це – дисциплінує. Я, коли зайшла до свого класу, підійшла до дошки, де написано 23 лютого, здалося, що це було ніби в іншому житті. Вірю, що Україна переможе. Наш заклад відновиться і класи заповняться учнями, не будуть порожніми і розграбованими спортивні зали. Все це буде! Після перемоги!!!», – додала Галина Зіньковська.
Автор – команда інформаційного видання “Український Південь”.
