Юрій Глодан, відомий одеський військовослужбовець, нині відстоює свою країну в Збройних Силах України. Його життя змінилося після ракетного удару російської армії по житловому комплексу “Тірас” у квітні минулого року, коли він втратив свою дружину, тещу та тримісячну доньку. Глодан поділився своїми думками про поточну службу та що його мотивує у цій боротьбі з репортерами Суспільного.
Перед початком війни, Юрій Глодан був шеф-пекарем і шеф-кондитером в одній з ресторанних компаній Одеси. Його військовий шлях розпочався восени 2022 року. З того часу він віддає себе обороні України, набуваючи нових навичок та вмінь від досвідчених сержантів та інструкторів.
“Третя окрема штурмова бригада ЗСУ стала моїм другим домом, де я вчуся і розвиваюся як воїн,” розповідає Юрій. “Військова служба вимагає максимуму зусиль та відданості, і цей процес ніколи не зупиняється.”
Глодан признає, що найскладнішим є постійне боротьбя з переважаючими силами ворога, але він не бачить іншого шляху: “Мене мотивує те, що я разом з моїми побратимами відстоюємо свободу і незалежність нашої Батьківщини. Ми боремося за майбутнє кожної дитини та родини в нашій країні. Мені важливо бачити моїх побратимів – хоробрих, відважних, професійних, які не бояться ступити в бій за свій дім, за своїх близьких, які чекають їх вдома, та за світле майбутнє, за яке ми боремося.”
Трагедія, що сталася 23 квітня 2022 року у житловому комплексі “Тірас” в Одесі, забрала восьмеро життів, серед яких були тримісячна Кіра Глодан, її мама Валерія та бабуся Людмила. Під час ракетного удару Глодан вибув з дому, відправившись до магазину на переддень Великодня.
Валерію, Кіру та Людмилу поховали на цвинтарі в селищі Авангард. Їх на останню дорогу проводила Анастасія Глодан, тітка маленької Кіри і сестра Юрія Глодана.
“Я живу недалеко від місця трагедії. Я бачила ту ракету, бачила пожежу,” розповідає Анастасія. “Потім отримала дзвінок від брата, і він сказав, що ракета влучила у наш ЖК. Він сам пробирався через уламки, щоб знайти їхні тіла… Ми надіялися, що маленьку Кіру врятуємо, але, на жаль, ні. Вона провела на землі дуже мало часу і майже нічого не побачила, але я впевнена, що прожила ці три місяці в любові і турботі”.
