«Кам’янська Січ – це передусім степи. На Правобережжі Дніпра мало заповідних степових об’єктів. Більшість – на Лівобережжі. Тому Кам’янська Січ, яка представлена двома великими балками з численими відрогами, особлива. Домінуючим типом рослинності – є справжні злакові степи. Крім того схили південної експозиції балок нацпарку зайняті переважно пустельними степами з домінуванням житняка та білого полина, а північні – лучними степами. За рахунок схилів різної крутизни та експозиції саме в Кам’янській Січі є майже всі типи степів, представлені в Україні. У 2021 році ми закладали моніторингові ділянки в нацпарку, на одній з яких зафіксували на 100 кв м 92 видів судинних рослин. Це надзвичайне видове багатство! Це рекорд для степової зони. Ця моніторингова ділянка увійшла в п’ятірку найбагатших подібних ділянок в світі, які були закладені в рамках програми моніторингу прихованого біорізноманіття (DarkDivNet)», – з гордістю розповідає доктор біологічних наук, член правління нашої Групи Іван Мойсієнко.
На початку грудня наші колеги, доктори біологічних наук Іван Мойсієнко та Олександр Ходосовцев відвідали звільнений від окупантів нацпарк «Кам’янська Січ». Через тотальне замінування території науковці змогли оглянути лише близько 5% території нацпарку. Але побачене – вражає…
У жовтні за супутниковими знімками співробітники парку підрахували: на території НПП вигоріло майже 635 га цінних ділянок.
Однак на переконання Олександра Ходосовцева, найбільших втрат екосистемам парку завдали не пожежі: «Так, це негативна шкода, деякі рослини пошкоджуються і гинуть, але це не катастрофічна шкода, адже до пірогенного навантаження степи пристосовані… Коли ми були в нацпарку 1 грудня, ми зрозуміли, що найбільша шкода території – замінування. На розмінування піде мінімум 5 років, а то й всі 10. Через це проводити там повноцінні дослідження чи відновлювати рекреаційну діяльність поки неможливо. З іншого боку, можливо, відсутність людей на замінованих територіях дасть природі в деякій мірі відновитися самостійно…».
Через Кам’янську січ два рази проходила потужна лінія фронту. Замінування відбувалося на найцінніших територіях. Уся територія буквально завалена боєприпасами. Тільки на тих 5 % території, які науковцям вдалося оглянути, були сотні або навіть тисячі боєприпасів (не рахували). Допуску до цих територій немає.
Катастрофічна шкода також була завдана через риття окопів, будівництво бліндажів, через вибухи чи проїзд важкої техніки. Фактично при цьому екосистеми знищуються. Самі біотопи втрачають природність, і навіть якщо біотопи заростуть за 30-50 років, вони будуть уже вторинними. Саме на цих ділянках відновлення екосистем неможливе без активного втручання природоохоронців. І цей процес активного відновлення є дорогим.
«Окопи, бліндажі, побутове забруднення, забруднення вибуховими снарядами – це те, що ми побачили. Це величезний антропогенний вплив на екосистеми. Від вибухів лишилися воронки. В деяких місцях має місце сильне пошкодження рослинного покриву як внаслідок проїзду їхньої техніки степом, так і після зняття степового дерну для укріплення і маскування бліндажів. Також ми бачили підбиту техніку і розлив паливо-мастильних матеріалів. В лісосмугах чимало пошкоджених дерев – як від бойових дій, так і від того, що окупанти облаштовували свої бліндажі, рубали дрова», – зазначає Іван Мойсієнко.
Кам’янська Січ широкою смугою виходить на Каховське водосховище. Там науковці також закладали моніторингові ділянки. Це край Правобережжя, навпроти – лівий берег, який тимчасово контролюється окупантами. Учені з високою вірогідністю припускають, що ця територія, яка складається з невеличкої смуги петрофітних степів, буде зруйнована.
«Так ми втрачаємо найцінніші біотопи петрофітних степів, в яких передусім зникнуть дуже рідкісні види», – резюмує Олександр Ходосовцев. Співробітники парку підрахували, що з 24 лютого до 18 жовтня лише пожежі знищили, або пошкодилив межах парку рідкісні: дрік скіфський (633 екземпляри), ковилу шорстку (402 екземпляри), ковилу волосисту (832 екземпляри), ковилу Лессінга (2384 екземпляри), ковилу українську (456 екземплярів) тощо.
Крім природи, через навалу росіян постраждала і інфраструктура парку. Був зруйнований офіс адміністрації. Автомобіль, човни, квадрацикли були розкрадені окупантами. Не так багато чого в парку було, так як парк зовсім юний, але навіть і те, що було, і те вкрали.
