Російська армія знищила десятки робіт художника зі Слов’янська Сергія Сметанкіна та повністю зруйнувала його фермерське господарство. Митець продовжує творити: попри постійні відключення електроенергії у місті він готується до виставки у Києві, яка буде присвячена звільненню Херсона.
У своїй майстерні під світлом ліхтарика художник Сергій Сметанкін завершує роботу над картиною, на якій зображений Херсонський художній музей. Електроенергію у Слов’янську вимикають постійно. Митець каже, що від холоду фарба у тюбиках застигає, тож під час роботи розпалює у майстерні камін.
“Я готуюсь до виставки у Києві, яка буде присвячена звільненню Херсона. Там буде музей Шовкуненка. Я так гадаю, що це буде наш подарунок від Слов’янщини, від Донеччини, від національної спілки художників України — музею. Будемо збирати нові фонди музею, бо музей розграблений повністю”, — розповідає Сергій.
За кілька тижнів до повномасштабного вторгнення художник представив понад 40 картин на виставці у Маріуполі. З них вдалося вивезти з окупованого міста усього декілька.
Нині художник повернувся до Слов’янська і завершує роботу над чотирма новими картинами.
“Коли ти працюєш над твором, ти все одно повертаєшся в ту дійсність, яка є. Я не можу зараз виключитись так, як виключався до 24 лютого. І кожні 20-30 хвилин ти прокльони шлеш туди, звідки ця біда й навала прийшла нам. Але ти потім себе збираєш і працюєш. Я хочу, щоб ті твори, які вийдуть з Донеччини, показували всій Україні, що Донеччина — це не тільки фабрики, заводи, пароплави, порти й терикони”, — ділиться Сергій Сметанкин.
Понад два десятки років живопис він поєднує із фермерською справою. Каже, вперше за всі роки на полі залишилась не зібрана пшениця.
“Це озима пшениця 21-го року. Плани були одні, але маємо те, що маємо. Принципова різниця в тому, що вся Україна трошечки відрізняється при всіх спільних проблемах від фермерів Донеччини. Ми не маємо навіть змоги приділити увагу своїй землі”, — пояснює Сергій.
До 24 лютого Сергій Сметанкін разом із компаньйонами обробляли понад 2,5 тисячі гектарів землі. Каже, через російські обстріли не було можливості зібрати врожай, частина полів вигоріла.
На зруйнованій росіянами фермі до повномасштабного вторгнення було понад дві тисячі поголів’я свиней та баранів. Частина поголів’я загинула від обстрілів, частину продали або роздали людям, розповідає чоловік. Нині на території ферми поряд із обстріляною сільськогосподарською технікою живуть лише песики.
Сергій Сметанкін дерев’яну інсталяцію, яку називає протестом проти кремлівського диктатора.
“Отакий товариш у нас. Це знаменита рука, це ніс, що росте від брехні. Це рука кривава, якою він робить усілякі вчинки, за стіл впевнено тримається. Це рука, яку товариш білий і пухнастий для свого народу може підіймати”, — описує роботу художник.
Сергій залишив й послання на полотні для окупантів, коли на кілька місяців виїздив зі Слов’янська.
“Коли я писав послання нашим “гостям”, то я зрозумів той величезний секрет, чому вони цуплять наші унітази. То хтось дав їм дуже зверху таке завдання: звозити ці унітази в одне місце. То вони шукають золотий. Вони свято вірять, що він є”, — розповідає художник.
Митець каже, що попри війну і побутові негаразди, у нього є натхнення творити нові картини.
“Краще з ліхтариком на голові, чим далі з рашкою в багні. Енергія — це те, що у людини всередині. То вже потім батарейки, генератори. Чим більш на нас давлять, тим більш у нас енергія на супротив і на відновлення”, — впевнений Сергій.
У планах Сергія Сметанкіна відновити фермерське господарство та організувати виставку картин в українському Маріуполі.
Джерело- Супільне
