З початку війни співробітники сімейного кафе в Миколаєві почали готувати для військових, таким чином допомагають обороні міста. Найвідоміша страва цього закладу з початку повномасштабної війни — фронтові пиріжки.
Про це кореспондентам Суспільного розповіла власниця кафе Катерина Литвишкова.
Військовослужбовець Вадим зайшов до закладу випити чаю. Говорить, вже встиг поласувати пиріжком із картоплею. У кафе буває часто.
“Дуже оперативно, це дуже важливо, ми не встигаємо готувати їжу, а дівчата завжди в телефонному режимі, що треба приготували, хлопці приїхали, це все гаряче, смачне, особливо пиріжки місцеві. І одразу на передову”, — розповів Вадим.
Меню сімейного кафе довелось підлаштувати для військових, яким треба поживніша кухня, говорить шеф-кухарка Тетяна.
З початком повномасштабної війни більшість колективу залишились працювати у закладі, допомагати готувати та годувати військових у прифронтовому місті.
“Два місяці ми ночували тут, у бомбосховищі, ми готували, картоплю різали, чистили, годували наших військових. Напевно, у день ми видавали порцій 500-600”, — розповіла адміністраторка закладу Анастасія.
Станом на 11 жовтня кількість військових, на яких готують, менша. Тут формують багатопорційні обіди та видають на конкретні підрозділи — 300 порцій. Долучились до цього з 25 лютого, розповідає власниця закладу Катерина Литвишкова.
“Вже одразу, 25 лютого, ми почали отримувати перші запити на певну кількість харчування. Все починалось з: “Катю, необхідно видати 30 порцій обідів”, “Катю, треба видати 80 сніданків, чи потягнете ви вночі видати 120 перших страв та 120 других страв?”. Виконаємо. “Катю, від завтра у вас ще підрозділ на 220 людей”. Зробимо. Тобто доходило до 600 порцій, два раціони по 600 порцій — це максимальна кількість, яку ми готували за період бойових дій”, — розповіла Катерина.
Зі слів Катерини, вона пишається кожним співробітником, який залишився в команді. Підтримувати армію планують і надалі, до перемоги.
“Мене мотивує моє улюблене місто. Я знала і знаю, що я залишусь тут, у мене відповідальність перед моїми співробітниками, перед моєю родиною, яка знає, що моя місія — нагодувати наших захисників, не залишити жодного бійця без харчування, будь-який запит ми виконуємо. Мене мотивує перемога й віра у перемогу, а якщо чоловік буде ситий, то перемога буде за нами”, — сказала Катерина.
