Про це кореспондентам Суспільного розповіла директорка Миколаївської обласної універсальної наукової бібліотеки Вікторія Агаркова.

Як  говорить Вікторія Агаркова, найважчими були перші тижні повномасштабної війни.

“Ми продовжили виходили на роботу. Розпочали готувати бібліотеку, оскільки володіємо фондами цінних та рідкісних видань, нам треба було забезпечити збереження цих фондів. Ми почали формувати колекції, які маємо евакуювати”, — сказала директорка бібліотеки.

Протягом березня більшість співробітників бібліотеки виїхали з міста. До 24 лютого штат закладу нараховував 106 людей. Станом на 2 жовтня працюють 38.

З березня по середину квітня бібліотека працювала у дистанційному форматі.

“У квітні відділи, що забезпечують життєдіяльність бібліотеки, почали виходити на роботу в залежності від ситуації у місті. Мені почали телефонувати працівники бібліотеки з запитанням: “Чи можуть вони вийти на роботу?”. Адже залишатися вдома було важко і в психологічному, і в фінансовому плані”, — розповіла Вікторія.

Під час роботи у дистанційному форматі бібліотекарі перенесли діяльність до інтернету.

“Наша сторінка на Facebook стала активнішою, ніж офіційний вебсайт. Ми розміщували офіційну інформацію від влади, рекомендації, як відрізняти фейки, також інформацію, присвячену медіаграмотності. Започаткували серію публікацій під назвою “Поезія, народжена війною”, — розповіла Вікторія Агаркова.

Станом на 2 жовтня великим пластом роботи, розповіла Вікторія Агаркова, є вилучення російської літератури з фондів бібліотеки.

“Наша бібліотека не є виключенням і значна частина фондів — це література радянського періоду. Це питання дуже спірне. Воно обговорюється і в нашій професійній сфері, і на телебаченні підіймається це питання. Оскільки ми є науковою бібліотекою і література, навіть радянських часів, це наукова література і немає якихось політичних питань. Це, наприклад, математика, фізика тощо”, — сказала директорка бібліотеки.

У бібліотеці прийняли рішення — російськомовна література відбирається і переноситься до закритого фонду. Зберігатиметься така література у фонді виключно для наукових цілей, а видавати її будуть за окремим запитом.

“На превеликий жаль, україномовних аналогів наукової літератури немає і гадаю, що найближчим часом вона і не з’явиться. Я розумію, що стільки людей загинуло, стільки будівель постраждало, а значить гроші виділятимуться, в першу чергу, на відбудову, а друкування наукових видань, то це буде вже потім. От коли з’являться українські аналоги, то вже тоді ми цю літературу будемо списувати”, — розповіла Вікторія Агаркова.

Через те, що багато миколаївців виїхали із міста, сказала Вікторія, значно скоротилось і кількість відвідувачів.

“Станом на вересень, в день нас відвідує від п’яти до десяти людей. У доковідні часи вдень приходили близько 250 відвідувачів. Станом на вересень, переважно, це пенсіонери, іноді бувають студенти, які шукають щось для навчання, також заходять військові, аби скористатися інтернетом”, — розповіла Вікторія Агаркова.

За словами директорки, станом на 2 жовтня бібліотека працює в обмеженому режимі.

“В очному форматі заходи відбуваються в обмеженому форматі, тобто для невеликої кількості людей. Заходи мають попит, бо в людей є бажання відволіктися від цієї обстановки і поспілкуватися”, — сказала директорка бібліотеки.

Кожного робочого дня з 10:00 до 14:00 бібліотека приймає відвідувачів.

“Забезпечуємо такі послуги, як видача літератури, користування інтернетом. Обслуговуємо у двох локаціях — на першому та другому поверхах. Під час повітряної тривоги ми припиняємо обслуговування і пропонуємо людям пройти до найближчого сховища”, — сказала Вікторія Агаркова.