Херсонщина мала до війни потужний аграрний потенціал. Чимало підприємств працювало на європейські ринки, використовуючи новітні технології. Під час окупації багато великих агрофірм знищено та розграбовано. Стоять розорені сади й виноградники, зруйновано пасіки та ферми. Але перше, з чим зіткнуться аграрії після деокупації – це розмінування полів.
Бойові дії на Херсонщині не припиняються від початку окупації. А цей період співпав з посівною, коли аграрії вже закупили добрива, хімічні засоби, дизпаливо та інше, сподіваючись, що період деокупації настане швидко. Дехто на свій ризик посіяв різні культури. Тож восени можна побачити закинуті поля та ворожу техніку на них.
«Деякі сміливці дещо змогли зібрати на полях, які в тихих місцях від фронту. В основному всі потужні фермера виїхали, дрібні залишилися, які і збирали врожай. Ті, хто виїхав у них і техніку розкрали, і їх бази, солярку украли там, хімію продавали, добрива, все , що можна було продати все було забраною. Скотину просто випускали», – говорить Максим Максимов, кандидат сільськогосподарських наук, викладач ХДАЕУ.
У Високопільській громаді після деокупації зафіксовано факт масового вбивства корів в загорожі на території підприємства, що виробляє сонячну енергію. Окупаційна влада цинічно знищує агропідприємства, або захоплює , якщо керівники не погоджуються на співпрацю. Під час ворожих обстрілів суттєвих пошкоджень зазнають різні приміщення та техніка.
«Жодного центнера ми не змогли зібрати з наших земельних ділянок цього року. У нас на балансі було з 2021 року до 250 тон насіння соняшника, до 150 тон пшениці та ще інших культур. Нічого не залишилося. Насіння згоріло через обстріли. З усього цього нічого не залишилося, бо були удари по нашому підприємству. Інші теж культури були знищені через вологу. Бо була руйнація зерносховища. Воно все попріло», – розповідає Олег, агроном агропідприємства (Бериславський район).
Знищено повністю і автопарк агропідприємства.
«З усієї техніки, що в нас було. То нічого жодної не залишилося. Все розбили, всі трактора. машини, агрегати. Все знищено. У нас було закуплене дизельне паливо на весь сезон. Його відразу забрали окупанти», – продовжує розповідати Олег, агроном агропідприємства (Бериславський район).
Для відновлення потужностей агропідприємств потрібні будуть кошти і багато часу. А ось проблема, з якою зіткнуться фермери відразу після деокупації – це розмінування полів.
«Достатньо і замінованих полів, і багато полів з нерозірваними боєприпасами, які знаходяться на глибині до метра. Це дуже серйозна проблема. На вирішення її це піде багато часу, тому що треба буде дослідити кожен метр землі», – розповідає Максим Максимов, кандидат сільськогосподарських наук, викладач ХДАЕУ.
Фахівці Інституту зрошуваного землеробства, який з Херсона перебазувався до Одеси, вже працюють над програмою досліджень впливу війни на якість води та грунту.
«Ми ставимо перед собою відповідне завдання. Нам потрібно зрозуміти , що сталося з якістю грунтів , тому що там після важкої техніки є суттєві і забруднення, і ущільнення. Нам треба шукати шляхи, як відновити родючість наших земель. І це стосується не лише Херсонської області», – коментує Раїса Вожегова, директор Інституту зрошуваного землеробства НААН.
Перед вченими стоять одні завдання, а перед власниками інші – відновити роботу, повернути кадри, знайти фінансування. Місяць тому Мінагрополітики запустило єдиний цифровий хаб для підтримки агровиробників – Державний аграрний реєстр (ДАР).
За допомогою цієї платформи аграрії можуть подавати заявки на отримання державних субсидій, цільових, субсидованих кредитних програм, а також позик і технічної допомоги від ЄС та інших міжнародних донорів. Реєстрація у ДАР максимально проста: потрібно заповнити онлайн-заявку та підписати її електронним цифровим ключем.
Наразі у ДАР вже зареєструвалися понад 11 тисяч аграріїв. Аграрії Херсонщини чекають лише на деокупацію, а роботи вони не бояться.
