Станіславські кручі на березі Дніпровсько-Бузького лиману – справжній гранд-каньйон, гордість Херсонщини. Та вже понад півроку рік вони перебувають під обстрілами . Що втрачає Херсонщина і скільки часу займе процес відновлення природоохоронних територій – у розповіді журналістів «Українського півдня» .
З 2019 року Станіславські кручі були включені до Смарагдової мережі Європи, як територія особливого природоохоронного значення з метою збереження біорізноманіття.
Це – природохоронні території європейського значення і, друге, навколо нього створена мережа ландшафтних заказників загальнодержавного значення – Олександрівський, Станіславський Шилова Балка, Софіївський. Це і з точки зору міжнародного значення прироохоронна територія і з точки зору українського законодавства, – розповідає Іван Мойсієнко, професор Херсонського державного університету.
Тут унікальний рослинний та тваринний світ, гніздяться рідкісні птахи. Науковців приваблювали кручі і з точки зору геологічних досліджень, бо там видно нашу тисячолітню історію. Станіславські кручі входять до каталогу геопам’яток України.
Це унікально такий високий обрив, через який можна спостерігати геологічні шари , які утворювалися тисяча років тому. Там читається наша геологічна історія. Це теж дуже цінно. Та є такий шар грунту – леси льодовикового періоду, в яких часто знаходять мамонтів. Там біля Станіслава на схилі круч теж ми знайшли мамонта. Думали розкопати, але це не зробили. Бо це велика робота викопати цього мамонта , потрібна була техніка, крани і так на жаль, і не закінчили роботу, – продовжує розповідь Іван Мойсієнко.
Сьогодні на території Станіславської громади йдуть активні бойові дії, а кручі під обстрілом з перших місяців війни. Науковці порівнюють рівень руйнування природоохоронних територій з іншими історичними періодами.
Були три хвилі, три наступи на степи. Це з підняттям цілини, з Другою світовою війною та з розоренням степів в 19 столітті, – додав Іван Мойсієнко.
Відновлювати природоохоронні території буде потрібно відразу після розмінування, аби не втратити їх. Такі території довго відновлюються, бажано і рельєф відновити, вирівняти, щоб вирв не було.
Якщо відновлювати активно, щоб це відбулося швидко і правильно, то це великі кошти, потрібні і трактори, і бульдозери, скрепери. Щоб хтось збирав насіння, висаджував, хтось косив це. Технологія відновлення степів – це складний процес. Якщо цього не робити – це буде років 50, то і більше , ями так і залишаться на сотні років. Як и бачимо середньовіч вирви зараз, що читаються в рельєфі до цих пір, – коментує Іван Мойсієнко, професор Херсонського державного університету.
На Херсонщині під обстрілами не тільки унікальні ландшафтні території, але і такі унікальні об’єкти, як Аджигольський Маяк – найвищий маяк в Україні,який знаходиться у південно- східній частині Дніпровського лиману. Його збудували 1911 року за проєктом інженера-вченого Володимира Шухова. Недавно повідомляли про пошкодження цієї пам’ятки
