Віктор Булка – громадський діяч із захисту прав людей з інвалідністю Херсонської громади. До початку повномасштабного вторгнення, за сприяння херсонського об’єднання Всеукраїнської громадської організації осіб з інвалідністю “Велід” в Херсоні реалізовували багато цікавих проєктів, направлених на підтримку сімей, де виховуються діти з інвалідністю, каже Віктор Булка.
Відомим став на всю Україну благодійний забіг – “Сильні духом”, який мав стати традиційним, щорічним. Але всі плани зруйнувала війна.
“23 лютого у нас була прем’єра. Мене запросив друг Віталій Пронько, відомий актор театру Куліша. Ми як раз були на прем’єрі. І був чудовий звичайний вечір. А 24 лютого я прокинувся. Мені подзвонив друг з Києва і сказав: “Віктор, почалася війна”. Це був такий шок. Як почалася війна? Невже? І коли вже відкрив інтернет, побачив новини, що дійсно в Україні почалася війна, воєнний стан”, – згадує Віктор.
Щоб не так було страшно від постійних вибухів та простіше було вирішувати побутові справи, Віктор почав жити разом із другом. Каже, що з жахом пригадує величезні черги за продуктами і ліками та відсутність гуманітарної допомоги, через те, що жодного зеленого коридору до Херсона не було за весь час окупації.
“А мені, як людині яка пересувається на протезі, дуже складно, я не уявляю як було тим, хто на візках, важкі форми інвалідності, їм ще важче вистояти і щось придбати”, – розповідає Булка.
“Херсон – це Україна, був, є і буде”, каже Віктор Булка. Свою громадянську позицію він висловлював у соціальних мережах. А його друзі ходили на мирні акції протесту. Але постійний тотальний контроль з боку окупаційної влади та постійні вибухи навколо міста змусили прийняти непросте рішення – виїхати з Херсона.
“Виїзд з Херсона був надзвичайно непростим, бо ми мали проходити через блокпости рашистів, які перевіряли все – і документи, і телефони, і повністю перевіряли, хто і куди їде. Особливо вони прискіпливо ставилися до чоловіків. Їх розпитували”, – говорить Віктор Булка.
Спочатку він поїхав до Одеси, потім до Львова, зрештою знайшов прихисток у Німеччині. Там він допомагає біженцям з України з перекладом та займається з українськими дітлахами в місцевій школі.
“Звісно туга за домом. Дуже хочеться повернутися. На рідну землю, до Херсонщини. Але я розумію, що не на часі. Я вірю в ЗСУ, вірю, що Херсонщина буде звільнена. Ми переможемо. Вже перемога за нами”, – говорить Булка.
Після Перемоги, впевнений Віктор, більшість херсонців повернеться додому і всі разом будуть відбудовувати рідну Херсонщину.
