Каховська ГЕС є нижньою сходинкою Дніпровського каскаду гідроелектростанцій і однією з десяти станцій, що входять до складу Укргідроенерго – найбільшої державної гідрогенеруючої компанії України. Спорудження Каховського гідровузла дало поштовх виникненню міста Нова Каховка та будівництву Південноукраїнського й Північно-Кримського каналів.
Вранці 24 лютого 2022 року Каховську ГЕС, зважаючи на важливість цього об’єкта, взяли під контроль російські військові.
«Каховська ГЕС управляється нашими гідроенергетиками. Окупаційні війська спочатку намагалися не пускати персонал на роботу, втім керівництво станції вмовило допустити на робочі місця оперативний персонал. Оскільки, Каховська ГЕС – кінцевастанція в дніпровськомукаскадіінаразі ми проходимо паводок то, якщо не спрацьовувати воду через гідроагрегати та водозливну греблю, можуть бути дужесумнінаслідки», – розповідає про ситуацію на то час на філії підприємства Ігор Сирота, генеральний директор Укргідроенерго.
Треба зазначити, що напередодні повномасштабного вторгнення, у 2021 році на Каховській ГЕС були проведені важливі заходи.
«Роботи з модернізації комплексу технічних засобів Автоматизованої системи контролю безпеки гідротехнічних споруд Каховської ГЕС завершено у 2021 році. Реконструкція і заміна обладнання на Каховській ГЕС – це постійний процес з 1996 року», – коментував у підсумках року в інтерв’ю телестудії «Український Південь» Олег Пащенко, директор Каховської ГЕС.
В об’єднаній енергосистемі України Каховська ГЕС, як і всі гідроелектростанції Укргідроенерго, бере участь у забезпеченні покриття пікових навантажень, регулюванні частоти та потужності і мобільного аварійного резерву.
Станіслав Макаров, головний інженер Каховської ГЕС в 2021 році зазначив в інтерв’ю журналістам:
«Спеціальнігідротехнічніпідрозділигідроелектростанціїщоднямоніторять стан експлуатації дамб. Є регламент спостережень, єінструментальний контроль, єнормативи, згіднозякими проводиться робота».
Попри те, що Нова Каховка з першого дня в окупації, колектив продовжував виконувати свої функціональні обов’язки.
На Каховський ГЕС встановлено шість вертикальних гідроагрегатів загальною встановленою потужністю 334,8 МВт. На жаль, на початку повномасштабного вторгнення один з агрегатів перестав працювати. Про це повідомило керівництво підприємства.
«Чисто технічно ми ГЕС управляємо, але фізично не можемо. Ми втратили на Каховці один агрегат. Про те, як і чому це сталося, ми розкажемо більш детально після війни. На безпеку не впливає. Поки що ми йдемо в технічному регламенті, як і планували», – прокоментував ситуацію Ігор Сирота, генеральний директор Укргідроенерго.
Безпека і надійність гідроспоруд – це одне з питань, що завжди хвилює населення. Особливо в період війни.
26 травня під час брифінгу в Медіацентрі Україна – Укрінформ Олексій Громов, заступник начальника Головного оперативного управління Генерального штабу ЗСУ, повідомив:
«На даний час на Каховській станції розгорнутий пункт управління Південного воєнного округу. При цьому росіяни не приділяють жодних зусиль для підтримання цих об’єктів у належному стані, що може призвести до екологічної катастрофи. Наразі на Каховській станції не працює два гідроагрегати, які окупанти не дають змоги відремонтувати. Це вже призвело до підтоплення Каховки та загрожує найближчим селам».
Окупація – це руйнування і зупинка багатьох процесів щодо розвитку матеріально-технічної бази. Цього року через рясні опади навесні спостерігався високий рівень води у Дніпрі: прибережні зони затопило не лише в Новій Каховці, але і вперше за багато років в Херсоні на нафтогавані. А підтоплення впливає на якість питної води, потрапляючи у систему водопостачання, – зазначає науковець Євген Корж .
«Зупинка зводить нанівець також всі процеси, які будуть мати складні екологічні наслідки для міст з прибережною зоною – Олешки, Нова Каховка, Гола Пристань Херсон. Починаючи з 2015 року піднімалося питання щодо модернізації Каховської ГЕС шляхом будівництва Каховської ГЕС-2. Наприклад, якщо брати нинішню ситуацію з водопіллям, то такі витрати води можна було б врегулювати, якщо б сама конструкція дозволяла, була б більша пропускна здатність, як хотілось за міжнародними стандартами та нормами. Тоді б можна було б уникнути затоплення прибережних населених пунктів», – коментує Євген Корж, кандидат географічних наук, доктор філософії, викладач Херсонського Аграрно-Економічного університету.
Каховська ГЕС – це цілий комплекс. Спорудження Каховського гідровузла підняло рівень води в р. Дніпро до 16 метрів і створило Каховське водосховище об’ємом 18,19 км³, звідки вода подається у Північно-Кримський канал. У перші дні окупації не лише відбулося захоплення Каховської ГЕС, але і головної споруди Північно-Кримського каналу.
А вже наприкінці лютого відбувся підрив російськими військовими дамби Північно-Кримського каналу.
Фото з сайту КримРеалії. Дамба на Північно-Кримському каналі, Херсонська область
Пресслужба Державної екологічної інспекції України офіційно повідомила наступне:
«Країною-агресором 24 лютого 2022 року було захоплено всі гідротехнічні споруди Північно-Кримського каналу, що регулювали водопостачання води з Каховського водосховища нижнього басейну річки Дніпро до півострова Крим. Так, ворог 27 лютого зруйнував тимчасову дамбу, автомобільний міст та головну перегороджувальну споруду каналу. Наразі російською федерацією здійснюється водозабір з Каховського водосховища нижнього басейну річки Дніпро, через часткову розгерметизацію гідроспоруди Північно-Кримського каналу пропускною потужністю 50 м3/сек. (4 320 000 м3/ добу)».
Різкий запуск води відчули в громадах регіону. На сайті Херсонської обласної військової адміністрації додали (повідомлення від 6 березня 2022р.): «Ювілейна сільська територіальна громада – вода є, електроенергія відсутня, газопостачання є. Йде підтоплення з Північно-Кримського каналу, піднімається вода, це призводить до підтоплення с. Н.Маячка (окупована ворогами)».
Цю інформацію підтвердив і голова Ювілейненської громади Роман Пустовой:
«Рівень води піднімався. З запуском насосних для дренажних систем підтоплення було ліквідовано. Для вирішення цієї проблеми ми зверталися до Басейнового управління водних ресурсів нижнього Дніпра».
На той час область була вже окупована майже повністю, почали виникати збої з мобільним зв’язком, а відтак між громадами, районами. Тому чи була подібна проблема в інших населених пунктах – не зазначено. Адже, чиновники, представники різних державних служб вже не могли вільно пересуватися областю.
Про порушення технології запуску води у Північно-Кримський канал розповідає й керівник управління Північно-Кримського каналу Сергій Шевченко:
«З урахуванням того, що вони (російські військові – ред.) підірвали шандори, то заблокувати воду в зимовий період неможливо, вони пошкодили головну споруду, що буде далі, то не знаю. Не працює зараз і диспетчерська служба, яка по всій гідравлічній споруді оформляла заявки – скільки та куди воду подати, де та на яких шлюзах регулювати, який рівень води тримати. Яка ситуація на Північно – Кримському каналі зараз, нічого не можу сказати».
Традиційно запуск води відбувається навесні, наприкінці березня, але в 2022 році під час окупації це було взимку, наприкінці лютого.
«Україна буде звертатися до міжнародних судів для відшкодування з боку Росії всіх збитків, завданих екосистемі за підрив дамби військовими РФ Північно-Кримського каналу на Херсонщині, який відбувся наприкінці лютого 2022 року, завдавши збитків навколишньому середовищу України на суму 2 642 945 760 гривень», – про це заявила заступниця голови Комітету з питань екологічної політики, головна координаторка Оперативного штабу по фіксації екозлочинів Олена Криворучкіна.
Водночас вже 21 липня 2022 року в ЗМІ з’явилося офіційне повідомлення, що за участі прокурорів Херсонської обласної прокуратури, Саксаганський районний суд м. Кривий Ріг надав дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно заступника командувача Чорноморського флоту РФ з матеріально-технічного забезпечення та командира 11-ї окремої інженерної бригади Південного військового округу. Вони підозрюються у порушенні законів та звичаїв війни, вчиненого за попередньою змовою групою осіб ( ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України).
Фото – Херсонська обласна прокуратура
«У результаті пошкодження гідроспоруди (Північно-Кримського каналу- ред.) значної шкоди завдано цивільній інфраструктурі, унеможливлено здійснення зрошування сільгоспземель на території Скадовського, Каховського районів Херсонської області. Крім того, завдана значна шкода довкіллю та спричинено матеріальні збитки державі у великих розмірах. Наразі вирішується питання щодо оголошення їх у міжнародний розшук», – зазначили на офіційній сторінці Офісу Генерального прокурора.
Вже більше 5 місяців споруди критичної інфраструктури – Каховська ГЕС, Північно-Кримський канал захоплені російськими військовими. Лише деокупація цієї території, повернення їх під повний контроль, дозволить підприємствам стало розвиватися, позитивно впливаючи на навколишнє середовище, екологію та економіку України.
Автор – Лідія Григор’єва
Матеріал підготовлено у межах конкурсу «Екологічні хроніки: як вторгнення РФ впливає на довкілля України», який реалізується ГО «Інтерньюз-Україна» за фінансової підтримки Journalismfund.eu.
