Український Південь

Інформаційне видання
Новини Херсонщини і України

Мешканці Високопілля власними силами евакуюються з населеного пункту

Люди пішки, без речей та продуктів втікають від війни. Розповіла про біженців з найбільш гарячої точки Херсонської області Юлія Стадник:

Сьогодні знову зранку гарна звістка.
Ще одна невелика група людей змогла вийти з Високопілля до нас🔰.

Втомлені і перелякані.
Дорослі і малі.
Босі й майже голі.
Мокрі і голодні.
В очах сум, але на обличчях посмішка. Просто від того, що можуть вільно говорити, рухатися, спілкуватися.

Було дуже ніяково чути від них слова подяки. Бо розуміємо, скільки їм довелося пережити. І наша допомога, то капля в морі.
Бо для цих людей ще далеко від хеппі енду😥.

Та найбільше сьогодні обурило ставлення представників Кривого Рогу, що забирали цих людей до міста довжиною в життя, до однієї болючої теми (хоча їм дуже дякуємо, що не залишають людей і надають їм дах над головою та першу допомогу).

Ця болюча тема – чотирилапі друзі.

Уявіть, люди самі ледве перебирають ногами, бо десятки кілометрів пішки під дощем та кулями.
Без нормального взуття, одягу, речей.

АЛЕ З ТВАРИНАМИ.
З такими ж переляканими та понівечиними війною. З гавкучими та кусючими від жаху.
Не завжди навіть зі своїми тваринами. А просто шкода тих, що залишаються самі.

І тут людям кажуть, що не можна далі з тваринами їхати.
НЕ МОЖНА ЇХАТИ З МАЙЖЕ СВОЇМИ ЧЛЕНАМИ РОДИН, хоча і пухнастими.

Потрібно їх тут кинути, залишити, зрадити.

Уявіть наш розпач, відчай людей і горе цих тварин. Не можу передати словами…

До цього нам часто вдавалося вмовляти представників, щоб дозволили.
І до сьогодні багато хто міг все ж таки їхати далі з тваринами (хоча у частини нашого волонтерського складу вже є невеличкі зоопарки з тваринок-біженців😉)

А сьогодні ні в яку🤬.

Ми ж з вами говоримо, що ми ‘не такі як оті’. Ми – ЛЮДИ. А хіба це людяно?!!!

Я дякую щиро Галина Пенчук , яка одразу після нашого телефонного дзвінка все зрозуміла, одразу приїхала та взяла ‘не потрібних’ песиків.

Присягаюся, ми будемо максимально підтримувати не тільки людей, але й тварин в цей надскладний час. Бо в чому вони винні?

Я дуже мрію, щоб все-таки ми справді були такі єдині, об’єднані та співчутливі, як самі про себе говоримо.
Щоб дійсно наш народ став прикладом неймовірної сили і добра. Добра не тільки до себе подібних, але й до інших істот на цій землі (ну крім орків, звичайно🙃).

Бо інакше, я не знаю, навіщо нам такі випробування…

Щиро дякую всім, хто сьогодні відгукнувся і прийшов на допомогу
Tanya Potip, Лариса Головко, Жанна Дукач , Татьяна Курдюкова , Надежда Журавлева , Юлія Кривоконь, Татьяна Леонова .
І звичайно, нашу команду незламних ❤

UPD:
По багаточисельним проханням, якщо є бажання, можете кинути копієчку на закупівлю круп і корму для тваринок. Все передамо потім нашим зооволонтерам.

В примітці до платежу пишіть ‘Хвостикам’, щоб кошти пішли саме на це.

4731 2196 1829 5285
Юлія Стадник

Поділитись публікацією

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Відео дня

Популярне

СТРІЧКА НОВИН