З квітня артисти Миколаївського академічного художнього драматичного театру влаштовують виїзні творчі виступи та концертні програми для вимушених переселенців.
Про це розповів директор-художній керівник МАХДТ Артем Свистун.
За його словами, починаючи з квітня колектив театру робить творчі виступи, щоб підтримати людей, які стали вимушеними переселенцями.
«Ми, як творчий фронт, з перших днів війни підтримуємо наших хлопців, які пішли служити та дівчат-волонтерів, які почали шити балаклави, бафи тощо. Також театр відновив творчу діяльність. Ми показуємо для дітей переселенців казки, а для дорослих – патріотичну програму «Все буде Україна», – сказав Артем Свистун.
Частково колектив закладу евакуйований у Болгарію, до міста Габрово.
Проте ті, хто залишилися у Миколаєві не тільки виступають з напрацьованими програмами, а й готують нові. Крім того, продовжувалися ремонтно-реставраційні роботи будівлі театру.
Як зазначив директор-художній керівник театру, коли почалася війна з офіційної назви театру прибрали слово «російський», а вистави зараз перекладають українською.
«Особисто для мене й для колективу це наша громадянська позиція. Ми розуміємо, що 24 лютого було завершення історії «російського театру» в нашому місті. Тому ми повинні показати наше прагнення до цілісності нашої держави. Є вистави, які вже не будуть повернені, проте підготували чотири нових прем’єрних вистави. Але все це буде, коли настане мирний час», – пояснив він.
Також Артем Свистун повідомив, що по завершенню війни театр знову буде дарувати людям яскраві враження.
«Поки що театр не має можливості приймати глядачів. Цьогоріч ми будемо святкувати 300 років від дня народження Григорія Сковороди. Наш головний режисер Євген Курман готує велику авторську програму, щоб потім ми могли запросити миколаївців та гостей міста й порадувати новими роботами», – сказав він.
Зі свого боку художник-постановник Олена Рикусова зазначила, що зараз швейний цех театру робить великий обсяг роботи, оскільки виготовляються нові костюми, для створення яких використовується чимало підручних матеріалів.
«Звісно це складно. До того ж є великі ризики, бо живемо в прифронтовому місті. Але нас всіх рятує те, що ми займаємося улюбленою справою та створюємо цей світ творчості, щоб наш глядач був щасливий», – сказала вона.
