До Високопілля – селища міського типу на Херсонщині – перші російські танки увійшли 13 березня. Напередодні, тікаючи від війни, сюди з’їхалися чимало родин із Херсона. Люди сподівалися, що до кордону з Дніпропетровською областю ворог навряд чи дійде.
Їхні надії на мир і спокій зникли разом із першими вибухами «Градів». Коли обстріл закінчився, перелякані мешканці вийшли з підвалів на вулицю і побачили понівечені будинки, розкидані залишки будівель, купи побитого скла і обірвані дроти на стовпах. Почалися довгі тижні виживання: без електрики, газу та питної води.
Станом на 24 травня
ХЕРСОНЩИНА
Схожа доля досі спіткає міста і села цього південного краю. Близько двох десятків приватних будинків були зруйновані у Станіславській сільській територіальній громаді (далі – ТГ). Тричі за день аварійники ремонтували тут лінії електропередач.
У Олександрівці світло і вода є лише тоді, коли немає обстрілів. У цьому селі частково зруйновані три сотні приватних будинків та школа. Люди майже всі виїхали, залишилося лише півтори сотні осіб, які відмовилися від евакуації.
Борозенська сільська ТГ залишилася без медичного забезпечення. Зруйновано фельдшерський пункт, де обслуговувалися мешканці десятьох селищ. Медичні працівники швидкої допомоги евакуювалися через небезпеку для життя.
Електрика, газ та вода відсутні у Високопільській громаді. Тут зруйновані всі адміністративні будівлі. Люди намагаються покинути небезпечну зону на власному автотранспорті. Але не всім це вдається через величезний брак паливно-мастильних матеріалів по всій області. Є сміливці, які йдуть своїм ходом. Загалом понад 570 населених пунктів наразі зовсім без пального.
За інформацією мешканців, навіть якщо комусь вдається роздобути пальне, то російські окупанти не дають можливості покинути межі населених пунктів. Щоправда, напередодні в напрямку Дніпропетровської області змогли виїхати майже 2,5 тис. мешканців Високопілля, Архангельського та Князівки.
Самостійно залишають обжиті місця і мешканці Новоолександрівської ТГ. Тут також немає світла й води. Особливо сутужно в степових селах, де немає ні природних, ні штучних водойм. Це Петропавлівка, Червоне, Біляївка, Українка, Золота Балка.
Сюди давно не привозили хліба, а запаси борошна у людей скінчилися. Лише один раз на тиждень завозять хліб до Тавричанської ТГ.
Ще одна нагальна проблема мешканців тимчасово окупованої Херсонщини – відсутність ліків. Особливо зважаючи на чималу кількість інсулінозалежних людей, онкохворих, хворих зі щитовидною залозою та епілептичною хворобою. Загалом ліків потребують 511 населених пунктів. Це майже 78 % громад. У понад 130-ти селах не вистачає продуктів, у 89-ти – дитячого харчування.
Тим часом окупанти стали частіше заїжджати у населені пункти Горностаївської, Костянтинівської, Рубанівської, Асканія-Нової та Хрестівської ТГ. Але не з ліками чи продуктами. Мета – перевірка документів і моральний тиск на мешканців.
У матеріалі використана інформація з офіційної Фейсбук-сторінки Херсонської обласної державної адміністрації. Оскільки бойові дії на території області тривають, навести повну і точну статистику щодо ситуації на непідконтрольних територіях наразі неможливо.
