Історію Юрія Блохи розповіли в оперативному угрупуванні “Південь”. Передаємо повний пам’ятний текст про героя:
До початку широкомасштабного вторгнення росії в Україну Юрій Блоха викладав дітям фізичну культуру та допризовну підготовку у Березнегуватській середній школі на Миколаївщині. Також він працював дитячим тренером з футболу у Березнегуватській та Снігурівській ДЮСШ.
Юрій Блоха народився в селі Сергіївка на Миколаївщині. З дитинства мріяв стати футбольним тренером. Закінчив Миколаївський національний університет імені Василя Сухомлинського за спеціальністю фізична культура і спорт та допризовна підготовка. Під час навчання у виші пройшов підготовку на військовій кафедрі, під час закінчення якої отримав звання молодшого лейтенанта запасу. Отримавши вищу освіту, Юрій Блоха працював викладачем у школі та був тренером з футболу. Його команда має назву “Надія”.
“Він горів футболом, любив своїх юних гравців, хотів розвивати цей спорт серед молоді, — розповідає перший заступник голови Асоціації футболу Миколаївської області Олександр Балакін. — Пам’ятаю, як тільки Юрій почав працювати, звернувся до мене з проханням допомогти з м’ячами для його команди (їх тоді важко було дістати через високу ціну). Я зміг знайти інвентар… тільки із пробитими камерами. Але Юрко і цьому зрадів, сам підклеїв їх, і вже невдовзі його команда мала чим грати. А коли в нього не було коштів, аби вивезти команду на змагання, заручився підтримкою місцевих фермерів”.
Шлях боротьби Героя з російським агресором розпочався ще у 2014 році, коли Юрій водив своїх юних підопічних на мирні акції, відправляв їхні малюнки військовослужбовцям ЗСУ на фронт, займався волонтерською діяльністю.
“Кілька років по тому Юрій мені сказав: як тільки рашист знову ступить на нашу землю, він піде його вбивати, — згадує Олександр Ватюк, близький друг загиблого. — 24 лютого, коли росія почала бити крилатими ракетами по українських містах, він дотримав свого слова. До речі, перед цим він написав своїм дітям: “Перемога за нами! Обіцяю, що заняття скоро відновляться”. Він щиро в це вірив”.
Того ж дня чоловік став до лав Баштанського батальйону територіальної оборони. Юрій служив начальником забезпечення блокпостів у Березнегуватському районі.
“Юрко мав багато зв’язків по всій області, і це допомагало йому координувати місцевих волонтерів, які допомагали військовим. Першого березня він дізнався, що російські окупанти рухаються великою колоною у напрямку села Мурахівка на Миколаївщині. Він без роздумів пішов на допомогу нашим хлопцям, які були там на блокпості, — розповідає друг дитинства Юрія Блохи. — Я знаю, що він добре усвідомлював небезпеку. Але Юрій завжди вчив своїх підопічних: не важливо, наскільки сильний ворог, — треба з вірою в перемогу битися до кінця”.
Юрій разом з іншими військовими вступив у бій з рашистами. “Ворог був краще озброєний і мав механізовані підрозділи, яким ми, з нашим тодішнім озброєнням, не могли повноцінно протистояти, — розповідає Петро Селецький. Він був із Юрієм на полі бою. — Після цього зіткнення вижило тільки п’ятеро українців, один із них був тяжкопоранений. Юрій дістав три вогнепальні поранення, які були несумісні з життям”.
Знайомі Юрія Блохи згадують, що під час багаторічної тренерської роботи він навчився бути стратегом та організатором, протистояти сильному супернику й боротися, завжди тримати руку на пульсі подій. Під час бою чоловік не лише відважно протистояв ворогу, а й героїчно захищав побратимів, рятуючи їхні життя. Багато воїнів завдячують Юрію, який, як і своїх хлопчаків-футболістів під час спортивного матчу, налаштовував їх на боротьбу до останніх хвилин та на перемогу. На жаль, себе врятувати 34-річний Юрій Блоха не зміг.
10 березня 2022 року молодшому лейтенанту Юрію Блосі надано звання Герой України (посмертно).
Ця війна змінила життя багатьох. Вона відкрила справжніх героїв — тих, хто зі зброєю в руках сміливо став на захист України, хто готовий віддати Батьківщині не лише здоров’я, але й найкоштовніше — своє життя.
Подвиг мужнього захисника рідної землі, рідної Миколаївщини Юрія Ігоровича БЛОХИ назавжди вписано у героїчну сторінку історії України.
Вічна слава та пам’ять Герою!
