Займаються волонтерством і допомагають переселенцям, долучаються до тематичних вебінарів та проводять години психології для дітей – так у Фонтанській громаді допомагають долати стрес та боротися з посттравматичним синдромом.
Про це повідомляє Регіональний офіс «U-LEAD з Європою» в Одеській області.
У березні до громади почали прибувати переселенці. В останні дні місяця тут прийняли понад 100 сімей переселенців з Маріуполя та інших населених пунктів, де тривають воєнні дії. Жителі Фонтанської громади активно допомагають їм облаштуватися на новому місці, забезпечують засобами гігієни та необхідними речами, готують їжу.
– З перших днів війни настрій у жителів громади був різний. Одні стійко трималися, інші впадали в розпач. Але потім люди почали самоорганізовуватися, займатися волонтерством та допомагати іншим, – розповіла представниця відділу освіти Фонтанської громади Оксана Марінєску.
За її словами ще одним важливим завданням стала психологічна підтримка дітей та дорослих, як місцевих мешканців так і переселенців.
І тут на допомогу прийшли фахівці Одеського центру громадського здоров’я. Днями мешканці громади долучилися до вебінару, який провела психологиня Одеського ЦГЗ Лейла Гасанова. Вона розповіла:
– З перших днів війни директор Крижанівської школи, де я працюю психологом за сумісництвом, запропонував проводити для учнів години психології. Адже діти найбільше страждають від війни, бо не розуміють що відбувається і найбільше стресують.
Потім почали звертатися батьки, які хотіли зрозуміти як говорити з дітьми про війну, як пояснити що відбувається на території країни, як впоратися з власним стресом і допомогти дитині з її страхами та емоціями. Так народилася ідея вебінарів, які проводимо ми з колегами психологами і до яких долучаються всі бажаючі, – розповіла Лейла Гасанова. І додала, що публікує поради з психологічної допомоги дорослим та дітям на своїй сторінці.
Оголошення про онлайн-заходи психологиня публікує на власній сторінці у мережі фейсбук. До них можуть долучатися жителі громад Одеської та інших областей.
Теми завжди різні і є відповіддю на запит аудиторії та різних цільових груп.
– Учасники семінарів часто говорять: ми не розуміємо, що з нами відбувається. Для дорослих складно зізнатися, що їм страшно. Але це нормально, коли людина відчуває страх, вона також може відчувати ейфорію, злість або безпорадність, проявляти агресію або навпаки, впадати в апатію. Взагалі, емоції – це відповідь на стрес та ситуацію, в якій опинилася людина. Під час спілкування я пояснюю, як стрес впливає на людину і що з ним робити, – зазначила Лейла Гасанова.
Для тих, хто перебуває в зоні активних бойових дій, найважливішими потребами стають безпека, їжа і сон – фактично це перший-другий рівень піраміди Маслоу. Решта відступає на другий план, відкладається до інших часів.
– Також на вебінарах багато говоримо про посттравматичний синдром. Мільйони українців наразі змінили місце проживання на більш безпечне. Але навіть, коли гострої фізичної загрози життю переселенців вже немає, велика кількість з них почуваються навіть гірше, ніж до вимушеного переселення: мають постійний страх, безсоння, не можуть позбутися спогадів про травматичну подію тощо, – сказала психологиня. За її словами посттравматичний стресовий розлад може проявлятися як в перші дні і тижні, так і через півроку, рік.
Найбільш страшними для людини, яка стресує через війну, є байдужість та зациклення на собі. Цей стан потребує фахової психологічної підтримки та мають негативні наслідки. Щоб не довести себе до такого стану, Лейла Гасанова радить українцям наступне:
- Забезпечити базові потреби: сон, їжа і відпочинок. Людині треба нормально висипатися, харчуватися і відпочивати. Навіть, якщо ви перебуваєте в укритті, намагайтеся дотримуватися певного розпорядку дня.
- Діяти. Не можна зупинятися. Набагато легше переживати стресові ситуації, коли зайнятий роботою, хобі, господарством. Треба щось робити корисне для інших або для себе. Байдужість та бездіяльність призводять до збільшення стресу.
- Допомагати. Підтримувати рідних та тих, хто поруч. Коли ти розумієш, що робиш корисну справу, стаєш більш впевненим у власних силах. Погляньте на волонтерів та тих, хто об’єднується для допомоги іншим.
- Не мовчати. Не тримайте свої емоції. Але є нюанс. Не можна дозволяти негативним емоціям управляти вами. Якщо хочеться плакати, то плачте. Але не цілий день, а виділіть собі, наприклад, півгодини. А потім «перемикайтеся» на корисні справи.
- Мінімізувати кількість новин. Не треба дивитися 24/7 всі марафони, читати весь день телеграм-канали та новини у фейсбуку. Тут має діяти правило: на одну негативну новину має бути три позитивні. Не можна втрачати силу духу і відчуття оптимізму.
За словами Лейли, дихальні вправи та гімнастика також корисні, а от медитації варто обмежити.
Це основні поради, які стануть в пригоді і тим, хто знаходиться в укриттях, і тим, хто перебуває у відносній безпеці.
