Російська армія три тижні обстрілює українські міста. За офіційними даними, лише в Харкові пошкоджено більше 600 будівель. У Маріуполі зруйновано чи пошкоджено 90% усіх споруд. Розповідаємо, які пам’ятки архітектури та культурні заклади постраждали й як саме.
Підрахувати, скільки пам’яток архітектури постраждало за три тижні війни в Україні, зараз неможливо. Обстріл міст триває, тому зробити опис зруйнованих об’єктів або перевірити правдивість інформації, що спливає в мережі, не вдасться.
Міністерство культури України почало збирати свідчення злочинів російських військ проти української культурної спадщини. Для цього чиновники створили платформу, на яку кожен охочий може завантажити фотографії зруйнованих об’єктів. Станом на 17 березня на цьому ресурсі є інформація про 67 випадків пошкодження пам’яток, але, швидше за все, їх набагато більше.
Бібліотеки
Обласна юнацька бібліотека в Чернігові. Пошкоджена обстрілами 11 березня. Частково зруйновані дах, вікна, інтер’єри. Будівля в неоготичному стилі була зведена наприкінці ХІХ сторіччя. У ній знаходилися приміщення сиротинцю, Музей старожитностей Василя Тарновського, де зберігалися предмети доби козацтва та особисті речі Тараса Шевченка. З 1978 року тут розміщувалася бібліотека.
Державна наукова бібліотека імені Короленка в Харкові. Пам’ятка історії, архітектури та містобудування, зведена в 1899—1901 роках за проєктом відомого архітектора Олексія Бекетова. 13 березня внаслідок обстрілів у ній були вибиті вікна, пошкоджений фасад та інтер’єри.
Театри та концертні зали
Колишній кінотеатр імені Щорса в Чернігові. Збудований у 1935—1947 роках. Пам’ятка архітектури була серйозно пошкоджена 27 лютого, коли в неї влучила ракета.
Дніпровський будинок органної та камерної музики (він же Брянська церква). Це пам’ятка архітектури національного значення, збудована на початку ХХ сторіччя. Постраждала внаслідок обстрілів Дніпра 11 березня: в її стіни й вікна влучили осколки снаряду.
Харківський національний театр опери та балету: судячи з фотографій, тримальні конструкції будівлі не зазнали руйнувань — лише скло у вікнах і дверях. Був пошкоджений 12 березня.
Донецький академічний обласний драматичний театр у Маріуполі, де переховувалися понад тисячу людей. Театр збудували в 1956—1960 роках, він є пам’яткою архітектури, історії та монументального мистецтва — і тепер повністю зруйнований. 16 березня в нього влучила бомба.
Музеї
Історико-краєзнавчий музей у селі Іванків на Київщині — тут, зокрема, зберігалися роботи художниці Марії Примаченко. Споруда не є пам’яткою архітектури, але має довгу історію: була зведена у ХІХ сторіччі, за радянських часів її перебудовували. 27 лютого згоріла разом із частиною експонатів.
Будівля манежу-стайні та замок музею-заповідника «Садиба Попова» у Василівці Запорізької області. Комплекс був збудований у ХІХ сторіччі в мавританському, неоготичному та неороманському стилях. 7 березня були пошкоджені стіни музею. 13 березня російські військові пограбували установу та розбили частину вікон — вкрали навіть мармурові унітази.
Харківський художній музей. Там пошкоджено фасад, вікна й вітражі. Дирекція каже, що експонати вціліли, але будівлю потрібно терміново ізолювати від вуличного повітря, яке може їх зруйнувати.
Краєзнавчий музей в Охтирці, Сумська область. 9 березня під час обстрілів у ньому були вибиті вікна, зруйнований дах та понівечені стіни. Музей розміщувався у двоповерховому маєтку початку ХХ сторіччя.
Інші пам’ятки архітектури
Будинок рад у Харкові (Обласна державна адміністрація). Збудований у 1954 році, є прикладом сталінського ампіру. 1 березня ударом ракети «Калібр» були вибиті вікна, зруйнована частина поверхів та дах.
Фасади, покрівля й інтер’єри Будинку Наркомпраці, зведеного у 1925 році, були пошкоджені 2 березня — тут розташовується економічний факультет Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.
Палац праці та Харківська міська рада на майдані Конституції в Харкові. Перша споруда була зведена у 1916 році в неокласичному стилі як прибутковий будинок Всеросійської страхової спільноти «Росія». Друга — у стилі сталінського ампіру.
Будівля на вулиці Свободи, 8, у Харкові. Була зведена 1911 року. Зруйнована 14 березня разом з оригінальним оздобленням під’їзду у стилі модерн.
Будинок «Слово», Харків. Зведений у 1926—1927 роках на замовлення групи письменників, серед яких був Остап Вишня, за проєктом Михайла Дашкевича. Споруда має риси і модерну, і конструктивізму та є пам’яткою історії, архітектури й містобудування. Багатьох письменників — мешканців і гостей сорока квартир будинку — було репресовано в 1930-х роках: Михайла Ялового, Івана Багряного, Леся Курбаса та інших (згодом вони стали відомі як Розстріляне відродження). Пошкоджений 7 березня.
Київська телевежа. Збудована у 1973 році за проєктом інженера Віталія Шимановського без підйомних кранів. 385-метрова конструкція і досі лишається найвищою спорудою України. 1 березня російські війська обстріляли вежу, пошкодивши апаратну й трансформаторну підстанцію. Під обстріл також потрапив Меморіал Голокосту «Бабин Яр», який знаходиться поряд.
Релігійні будівлі
Обстріли пошкодили щонайменше 28 релігійних будівель. Серед них Святогірська лавра, дерев’яна Георгіївська церква ХІХ сторіччя в селі Заворичі Київської області, храм Казанської ікони Божої Матері ХІХ сторіччя у Чернігові, Свято-Успенський собор XVIII—XIX сторіччя в Харкові.
7 березня прямим влучанням снаряду повністю зруйнована пам’ятка архітектури національного значення на Житомирщині — дерев’яна православна церква Різдва Пресвятої Богородиці. Вона була збудована в 1862 році.
Про це повідомляє інформаційне видання «Український Південь» з посиланням на сайт «Bird in Flight».
