Примара Віктора Януковича, що витала над переговорами про мир в Україні, нарешті зробила спробу матеріалізуватися в політичній реальності: РИА “Новости” опублікувало текст звернення колишнього президента України до чинного.
Новин у цьому зверненні не було: хіба що вважати новиною визнання Януковича, що щоночі протягом останніх восьми років він думав, чи правильно вчинив, покинувши Україну. Найголовнішої, найочікуванішої новини – про те, що зараз він замислюється (або його замислюють) про те, щоб повернутися в Україну, у посланні Януковича не виявилося. Хоча можливість такого сценарію на слуху вже не перший тиждень.
Останніми місяцями представники російської влади на чолі з Путіним в один голос стверджують: Україна остаточно перейшла на “бік зла” після того, як у 2014 році змусила законно обраного президента (тобто Януковича) покинути країну.
Чи можна прочитати цю тезу таким чином, що повернути Україну на “бік добра” може лише повернення Віктора Федоровича на київський престол, щоб допрацювати “недобуті” два роки президентського терміну? Звучить як фантастика?
А як тоді поставитися до позову, який у листопаді минулого року Янукович подав до одного з київських судів, вимагаючи визнати усунення себе з посади незаконним? Розгляд цього позову мав розпочатися якраз у середині лютого.
Або до поради голови Чечні Рамзана Кадирова Володимиру Зеленському: “Зв’яжися зі мною, і я гарантую, що знайду для тебе спільну мову з Володимиром Путіним, влаштую зустріч, а ти передаси повноваження законному президенту – Януковичу”?
Зрештою, низка українських та російських ЗМІ написали, що літак українського президента-втікача сів у Мінську якраз перед третім раундом українсько-російських переговорів, що відбулися у понеділок у Біловезькій пущі.
У новому зверненні Віктора Януковича немає жодного слова про те, що він готовий повернутися до України і розпочати виконувати обов’язки глави держави, це правда. Але в ньому є звернення до Володимира Зеленського, яке Янукович дає, за його словами, “по-президентськи і навіть трохи по-батьківськи”.
“Героїзм, – пише Янукович, перейшовши в цьому місці свого звернення на українську мову, – не в тому, щоб воювати до останнього українця. Він у самопожертві, у перемозі над власною гордістю та амбіціями заради збереження життів людей”. Мені одному тут бачиться заклик до Зеленського, якщо не віддати владу в Україні, то поділитися нею?
Звичайно, повернення Януковича до Києва на російських багнетах прямо зараз не виглядає головним треком, яким Москва готується вирішити “українське питання”. Враховуючи однаково негативне ставлення до експрезидента у всіх регіонах країни, таке рішення не виглядає оптимальним способом закінчити війну. Але те, як Росія діє на українському напрямі останнім часом, і в політичному сенсі, і у військовому, змушує нас бути готовими до будь-яких, найнесподіваніших і часом навіть незрозумілих ходів Кремля. Навіть до таких, як реанімація давно забутого президента-втікача.
Святослав Хоменко, кореспондент ВВС
