Український Південь

Інформаційне видання
Новини Херсонщини і України

Нового шкідника виявили на Херсонщині

На Херсонщині поширюється новий шкідник «родом» з Північної Америки. Ареал дубового клопа-мереживниці займає 36 штатів США та південні райони Канади. Але не далі, як у серпні нинішнього року науковці Степового філіалу Українського науково-дослідного інституту лісового господарства    відшукали представників цього виду у Великій Олександрівці. До того, ще  2017 році його появу зафіксував ентомолог Руслан Мішустін у Херсоні (сквер «Дубки»), а пізніше його виявили ще й у Голій Пристані, Олешках, Буркутах.

Старший науковий співробітник Степового філіалу УкрНДІЛГ Сергій Назаренко каже: «американець» потрапив на Херсонщину не безпосередньо з іншого континенту. Вперше його виявили ще 1999 року в Італії – країні на перехресті трансконтинентальних вантажних потоків. Потім почалося  нашестя у Швейцарію, Туреччину, Болгарію, Угорщину, Росію. В Україні дубового клопа-мереживницю виявили 2017 року в Криму, а звідти, імовірно, він перебрався й до сусідньої Херсонщини.

Шкідник може пересуватися як з посадковим матеріалом дуба, так і на вантажівках, морських контейнерах, навіть на літаках – адже він крихітний, і може сховатися у такій шпарині, де його й не помітиш. А після прибуття на місце мандрівник повертається до звичного способу існування – висмоктує соки з листків, котрі з часом вкриваються характерними плямами, й замість однотонного зеленого набувають такої собі «камуфляжної» розцвітки.  Небезпека дубового клопа-мереживниці в тому, що вражене ним листя не може повноцінно відтворювати процес фотосинтезу.

Через нього зменшується природний приріст цінної деревини, на дубах поширюються хвороби. До того ж, апетит у клопа гарний, і він не проти «спробувати на смак» інші види дерев – його вже зустрічали на американському каштані, клені, яблуні, груші, шипшині, малині та ожині. А з урахуванням того, що протягом року ця комаха здатна відтворити аж три покоління, небезпеку «зайди» переоцінити важко. Боротися з небезпечним мігрантом треба, але як саме, вчені ще не знають. Це потребує додаткових досліджень, якими й займаються у Степовому філіалі УкрНДІЛГа.

Новий день

Поділитись публікацією

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Відео дня

Популярне

СТРІЧКА НОВИН