Про це повідомив депутат обласної ради Ігор Йосипенко.
Нові випадки загибелі птахів на Херсонщині в зоні Національного біосферного заповідника «Асканія-Нова» змусила вчергове зібрати на спільне засідання в стінах Херсонської облдержадміністрації під головуванням Сергія Козиря всі служби, депутатів обласної та Верховної Ради України, обговорити і знайти рішення, як вплинути на цю ситуацію, яка вже не перший місяць є бідою не тільки нашого регіону, а й усієї країни.
Правоохоронними органами вкотре зафіксовано порушення та виявлено на чиїх полях, яких підприємств, відбулись ці випадки. Слідство ведеться. Представники сільгосппідприємств, де сталися ці випадки, теж були присутні.
Як і попередньо, керівник біосферного заповідника «Асканія-Нова» Віктор Семенович Гавриленко контролює та доповідає по цій ситуації з місця події та був присутній онлайн. Від в.о. директора Департаменту агропромислового розвитку Херсонської обласної державної адміністрації Маргарити Степанової серед багатьох влучних пропозицій були і доволі радикальні – закультивувати або навіть переорати всі поля з озиминою, де були виявлені протравлені зерна в 40-ка кілометровій зоні. Її в цьому підтримала і Наталя Клим, в. о. керівника Головного управління Держпродспоживслужби у Херсонській області. І якщо Маргарита Степанова та Сергій Козир дослухалися до наших пропозицій і прийняли рішення їх вивчити, то, на превеликий жаль , інші чиновники були непохитні у своєму бажання знищити посіви фермерів… Чи можуть такі поради вирішити дану ситуацію. Ні! Більше того, в такий спосіб, переоравши озимину фермерів, ми отримаємо ще більшу біду! Адже з-під грунту на поверхню піднімемо загиблих гризунів, які вживали протруєне зерно, а значить вчергове «нагодуємо» птахів, які йтимуть за трактором по оранці та вживатимуть отруєних загиблих мишей і знову вмиратимуть.
Чи можемо ми так ризикувати? Які задачі ми перед собою ставимо? Розорити сільгоспвиробників в 40-ка кілометровій зоні «Асканія-Нова», чи прибрати протруєне зерно з полів?
На цій нараді моя пропозиція була наступною: заборонувати ротаційними боронами, саме заборонувати, а не переорати озимину, аби протруєне зерно, яке знаходиться на цих полях, присипати землею, і в такий спосіб приховати його від птахів, частково пошкодивши, а не повністю знищивши врожай фермерів, що й так терплять чималі збитки, нанесені спалахом гризунів.
Звісно, ми можемо рекомендувати переорати, читай – знищити, озимину в 40-кілометровій зоні навколо біосферного заповідника, аби приховати зерно, яким труїли гризунів, але ніхто не хоче рахувати величезні, підкреслюю, величезні збитки, які понесуть сільгоспвиробники в цій 40-ка кілометровій зоні. Ні Київ, ні обласне керівництво не запропонувало жодної компенсації фермерам за своє радикальне рішення.
Тож давайте рахувати! В 40-ка кілометровій зоні знаходиться приблизно 50 тис.га сільгоспземель. Якщо з них засіяно, хоча б 30% озиминою (більш точну інформацію треба брати в статуправлінні), то при знищенні цих посівів збитки аграріїв можуть сягати близько пів мільярда гривень!!!
Чи готові аграрії піти на такі втрати, чи не знищить, розорить, таке рішення сьогоднішньої влади фермерів, які працюють в зоні біосферного заповідника?
Вважаю, що ні!!! Ні херсонські, ні київські чиновники про це не замислювалися.
Підтримую думку присутніх на нараді фахівців, що сільгоспвиробники повинні ставитися більш серйозно та відповідально до даної ситуації. І в боротьбі з гризунами в даний час утриматися від використання агрохімікатів, які містять бродифактум. І хоча б на короткий період в своїх господарствах користуватися альтернативними біологічними препаратами.
Тим більше, що на Херсонщині маємо чудове науково-виробниче підприємство «Віват», яке понад 10 років розробляє та успішно впроваджує передові технології та мікробіологічні препарати у сільському господарстві та ветеринарній медицині.
