Культурному центру «Україна–Литва» передали артефакти XIV століття

Сумський колекціонер, засновник приватного краєзнавчого музею Сергій Гуцан передав Культурному центру “Україна–Литва” артефакти часів однієї з найбільших європейських держав пізнього Середньовіччя – Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського.

Про це оголосила у Херсоні під час презентації «Литовський вояж: від Північного Причорномор’я до Слобожанщини» голова правління Херсонської міської громадської організації «Культурний центр Україна – Литва» Наталя Бімбірайте, передає кореспондент Укрінформу.

«Дуже зворушливо тримати в руках артефакти XIV століття, що були знайдені на Сумщині у 2018 році біля села Дергачівка і передані нам сумським колекціонером, засновником приватного краєзнавчого музею Сергієм Гуцаном – тепер ми маємо відкривати у Херсоні свій невеликий музей», – зазначила Бімбірайте.

Почалося все з того, що у минулому році херсонці провели перформанс на місці середньовічної фортеці Великого князівства Литовського поблизу села Тягинка Бериславського району Херсонської області. Основним сюжетом цієї акції був перший литовський артефакт, знайдений у 2017 році Південною середньовічною експедицією Інституту археології НАН України на розкопках цієї фортеці – йдеться про хрестоподібну металеву накладку на сумку, в якій у період середньовіччя носили гроші.

Тоді голова центру культурного розвитку «Тотем» Олена Афанасьєва збільшене зображення артефакту нанесла на білу тканину і за допомогою херсонських активістів цей малюнок розгорнули. Відео акції побачив колекціонер Сергій Гуцан, який і зв’язався з Оленою Афанасьєвою, розповідає Наталя Бімбірайте. Колекціонер зрозумів, побачивши малюнок, що саме такі артефакти має у власній колекції. Тоді він запросив у Суми херсонців, які провели презентацію і розповіли про археологічні розкопки поблизу Тягинки і про «білу пляму» в історії України – етап існування українських земель у межах спільної литовсько-руської (руської – від Київської Русі, себто литовсько-української) федеративної держави. Головна мета була – налагодити контакт з однодумцями та подумати про можливі спільні проєкти на цю тему.

Як пояснила Бімбірайте, сумський колекціонер відомий тим, що передає різноманітні артефакти з власної колекції Сумському краєзнавчому музею, оскільки розуміє наскільки це важливо. Вона зазначила, що артефакти, які є у Сергія Гуцана він і викупав, і знаходив сам (не на місцях історичних пам’яток). За її словами, наразі він співпрацює з археологами, і коли знаходить артефакти під час своїх пошуків, то повідомляє про місце знахідок для подальших досліджень.

Колекціонер передав Культурному центру Україна – Литва не лише три хрестоподібні металеві накладки, але й ніж часів Київської Русі, застібку Великого князівства Литовського, старовинні монети та, ймовірно, митні печатки (ці артефакти передадуть на дослідження археологам).

Щодо артефактів, знайдених Південною середньовічною експедицією Інституту археології НАН України у минулі роки на розкопках біля села Тягинка на Херсонщині, то їх передали у Херсонський обласний краєзнавчий музей, проте поки що вони не представлені для відвідувачів, каже Бімбірайте. А знахідки минулого року ще опрацьовують науковці. Тому саме передані приватним колекціонером артефакти можуть стати основою для нового музею Культурного центру Україна – Литва, додала Бімбірайте.

За її словами, відтепер виник “трикутник” – Сумська, Херсонська область та місто Акмяне (Литва), де також досліджують історію Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського. Зацікавилися цим періодом також науковці у Миколаєві, тема серйозно вивчається і в місті Тростянець на Сумщині, де планують створити музей на історичному місці часів Великого князівства Литовського.

«Це таке віртуальне об’єднання кордонів колишньої литовсько-української держави. Це частина нашої історії, яку ми дуже погано знаємо, яка багато разів переписувалася, але це дуже важливо для усвідомлення нашої ідентичності. Ми лише зараз починаємо відкривати південні кордони князівства Литовського, Руського і Жемайтійського, і в Сумах проявилися його східні кордони», – каже Бімбірайте.

У наступному сезоні розкопок біля Тягинки, якщо не завадить коронавірус, планують зібратися представники Сумщини, Херсонщини та Литви, щоб допомогти, разом з іншими волонтерами, проведенню чергової Південної середньовічної експедиції Інституту археології НАН України.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах:
Facebook, YouTube, Instagram, Telegram, Twitter



Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

WP2Social Auto Publish Powered By : XYZScripts.com