Створення та діяльність добровільної місцевої пожежної охорони. Досвід Станіславської ОТГ

Життю та здоров’ю людей загрожують чимало шкідливих факторів. До цих факторів відноситься й пожежа – неконтрольоване горіння, що створює загрозу життю і здоров’ю людей, навколишньому середовищу, призводить до матеріальних збитків.

“Зараз гостро стоїть питання організації гасіння пожеж у сільській місцевості, де існує велика кількість населених пунктів, час прибуття першого підрозділу в які перевищує максимально допустимі значення (20 хвилин), – розповів Фомін Євген Миколайович, начальник Білозерського районного сектору Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області підполковник служби цивільного захисту. – Упродовж останніх десяти років середній час прибуття першого підрозділу до місця виклику в Україні коливався –до 14,6 хв., у містах та селищах міського типу –до 9,9 хв., у сільській місцевості –до 21,8 хв., тобто різниця між сільською місцевістю та містами складає більше, ніж 2 рази. З урахуванням вимог щодо часу прибуття пожежної допомоги не більше 20 хвилин з моменту отримання повідомлення про пожежу або надзвичайної ситуації до найвіддаленішого населеного пункту, за орієнтовними розрахунками у сільській місцевості необхідно додатково утворювати місцеві пожежно-рятувальні підрозділи в ОТГ”.

Одним із шляхів вирішення цього питання є утворення пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення місцевої та добровільної пожежної охорони. Для проведення підготовчої роботи щодо створення добровільної пожежної охорони, можна використати поради білозерських рятувальників. Доцільно виконати такі заходи:

  • здійснити відбір членів команди;
  • провести перемовини з потенційними членами;
  • налагодити контакти з районними органами виконавчої влади та професійною пожежною охороною;
  • здійснити інвентаризацію наявної спеціальної пожежної техніки чи пристосованої для цілей пожежогасіння;
  • підшукати приміщення для техніки та обладнання; провести пошук спонсорів для придбання спеціального технічного обладнання та здійснення інших витрат, пов’язаних з діяльністю добровільної пожежної охорони.

Діяльність підрозділів добровільної пожежної охорони регулюється Кодексом цивільного захисту України і постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 564 «Про затвердження Порядку функціонування добровільної пожежної охорони», якими визначено порядок їх створення, функціонування та матеріального забезпечення.

Як повідомив начальник другої державної пожежної рятувальної частини, майор служби цивільного захисту Король Сергій Володимирович, для забезпечення функціонування добровільної пожежної охорони утворюються пожежно-рятувальні підрозділи за рішенням органу місцевого самоврядування – з числа жителів відповідного населеного пункту.

  • Порядок забезпечення діяльності добровільної пожежної охорони, права та обов’язки осіб, які є їх членами, визначаються положенням про добровільну пожежну охорону, що затверджується органом місцевого самоврядування, керівником суб’єкта господарювання, що їх утворили, за погодженням з територіальним органом ДСНС.
  • Основними завданнями добровільної пожежної охорони є забезпечення пожежної безпеки, запобігання виникненню пожеж та нещасних випадків на них, гасіння пожеж, рятування людей, а також надання допомоги у ліквідації наслідків інших надзвичайних ситуацій.
  • Фінансування і матеріально-технічне забезпечення добровільної пожежної охорони здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів та коштів суб’єктів господарювання, а також членських внесків, дотацій, прибутку від провадження господарської діяльності, прибутку від майна добровільної пожежної охорони, дивідендів, надходжень від страхових компаній, пожертвувань юридичних та фізичних осіб, інших джерел, не заборонених законодавством.
  • Приміщення, засоби зв’язку, пожежна техніка, інше майно, а також кошти, що в установленому порядку надходять від юридичних та фізичних осіб (благодійна допомога, членські внески, плата за надання послуг тощо) для забезпечення діяльності пожежної дружини (команди), підлягають обліку та використанню згідно із законодавством.
  • Працівники місцевої пожежної охорони та члени добровільної пожежної охорони, які залучені до гасіння пожеж, мають проходити відповідну первинну спеціальну підготовку до початку виконання своїх обов’язків.
  • За запитом органів місцевого самоврядування та суб’єктів господарювання спеціальна підготовка працівників МПО та членів ДПО здійснюється на базі навчальних пунктів аварійно-рятувальних загонів спеціального призначення.
  • Члени пожежної дружини (команди) підлягають обов’язковому особистому страхуванню відповідно до Закону України “Про страхування”.
  • Розмір та умови виплати винагороди членам пожежної дружини (команди) встановлюються відповідно до частини третьої статті 126 Кодексу цивільного захисту України. Особам, які забезпечують добровільну пожежну охорону, за час їх участі у гасінні пожеж, здійсненні пожежно-профілактичних заходів та чергувань, громадянам, які залучалися в індивідуальному порядку до робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, за рахунок коштів, що виділяються для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, з розрахунку середньомісячного заробітку за місцем основної роботи
  • Контроль за діяльністю пожежної дружини (команди) здійснює відповідний орган місцевого самоврядування, керівник суб’єкта господарювання та територіальний орган ДСНС.
  • Для організації роботи щодо забезпечення безпеки праці та запобігання травмуванню і загибелі під час гасіння пожеж працівників підрозділу, а також під час технічного обслуговування та випробування протипожежної техніки, оснащення та обладнання рекомендується розробляти відповідні інструкції з правил безпеки праці. Під час складання інструкцій рекомендується враховувати вимоги Правил безпеки праці в органах і підрозділах МНС України, затверджених наказом МНС України від 07.05.2007 № 312.
  • Відповідно до ст. 27 Закону України “Про пожежну безпеку” та з метою підвищення рівня пожежної безпеки в населених пунктах у сільській місцевості було затверджено: Методичні рекомендації щодо порядку організації гасіння пожеж в населених пунктах у сільській місцевості.

Підвищити рівень пожежної безпеки на селі можуть також і самі територіальні громади шляхом створення у них добровільних протипожежних формувань.

Одне з таких формувань створено у Станіславській ОТГ ще у 2010 році. Про це під час інтерв’ю розповів голова громади Желуденко Володимир Володимирович: “Ініціатором реалізації цієї був я. В 2010 році, коли я став сільським головою, бачив і знав що є така проблема в Станіславі і інших віддалених населених пунктів, коли працює підрозділ з надзвичайних ситуацій на великій відстані від населених пунктів, втрачається дорогоцінний час на дорогу для ліквідацію пожежі. Відстань від Білозерки до Станіслава 25 км, а це приблизно 30 хвилин у дорозі пожежної машини. За цей час площа та сила пожежі збільшується. Іноді коли приїжджають рятувальники, пожежа нанесла вже значних збитків, що ускладнює гасіння пожежі. Тому, як і передбачено законодавством України, дозволяється створення місцевої пожежної охорони“.

Але за відсутності фінансування та інших чинників для створення такого формування не вистачає пожежної техніки. Тому голова сільської ради Желуденко Володимир звернувся до обласного Управління державної служби з надзвичайних ситуацій з проханням передати пожежний автомобіль для створення добровільного пожежного формування. Вже за деякий час пожежний автомобіль передали у безкоштовне користування. З того часу у Станіславі створено добровільну пожежну місцеву охорону.

“До складу формування входять чоловіки, які працюють на добровільних засадах та виконують тяжку, небезпечну роботу за покликом серця, а заробітну плату отримують за основним місцем роботи. Своєю волонтерською працею добровольці місцевого формування показуються свою небайдужість та любов до громади та України в цілому» – коментує голова громади.

На даний час, пожежне формування обслуговує три населених пункти Станіславської ОТГ: Станіслав, Широка Балка та Софіївка. Також траплялися випадки, коли державні підрозділи залучали до гасіння пожеж в селі Олександрівка. В разі виникнення пожежі вони терміново прибувають на місце базування пожежного автомобіля і звідти виїжджають на автомобілі на пожежу. В будь-якому випадку добровільний підрозділ прибуває на місце пожежі першим до приїзду державної рятувальної служби, що дає змогу значно полегшити роботу рятувальників.

 

Також Володимир Желуденко розповів про взаємодію зі службою надзвичайних ситуацій в Білозерці. Є домовленість з Білозерським районним сектором Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області щодо співпраці. Наприклад, в разі виникнення незначної пожежі голова громади повідомляє рятувальників про можливість локалізувати пожежу власними силами. Таким чином це дає змогу економити витрати на пальне, менше використовується техніка державної пожежної охорони і таким чином покращується боєздатність державних пожежних підрозділів, в економії дорогоцінного часу для виїзду в інші райони. Це взаємовигідно як для Станіславської громади, так і для державних підрозділів пожежної охорони.

 

Наталія Юшко
 
Довідково: Матеріал підготовлено в рамках проєкту “Безпечні та правоспроможні ОТГ Білозерського району Херсонської області“, що реалізує громадська організація “Білозерський центр регіонального розвитку” у партнерстві з Херсонським місцевим центром з надання БВПД, Станіславською сільською радою, Музиківською сільською радою, Білозерською селищною радою, Білозерським відділенням поліції, Координаційним офісом безпеки в м.Татарбунари при Одеській обласній організації КВУ за фінансової підтримки міжнародного фонду “Відродження“.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах:
Facebook, YouTube, Instagram, Telegram, Twitter

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *