Його створили до Дня пам’яті жертв комуністичного терору і масової депортації у Литві.
«Кажуть, історія розвивається по спіралі, а кожне життя – це мікрокосм, маленька галактика з-поміж тисяч інших. Життя людей переплітаються, складаються в мозаїку. Ця мозаїка опиняється під ногами. Люди затопчуть і забудуть. Час знищить імена і крихкі сліди. Час – пісок, який сиплеться в наших внутрішніх годинниках лише вниз, ніколи вгору. Але ми все одно піднімаємо голову. З колодязя вежі дивимося в небо, слухаємо землю під ногами – і чуємо ці життя тихим шелестінням піску. Все по спіралі…»
Так описала свої емоції і ідею створення нового лендарту в розташованій у Веселому Бериславського району вежі Вітовта керівниця херсонського Центру культурного розвитку «Тотем», кураторка мистецьких проєктів Олена Афанасьєва.
На його створенні її надихнула голова культурного центру Україна-Литва Наталія Бімбірайте. Приурочили ж це до Дня скорботи і надії, яке відзначається в Литві 14 червня. Цього дня в усіх країнах Балтії згадують жертв комуністичного терору і масової депортації, які почалися після російської окупації Литви, Латвії і Естонії у 1941 році.
– Це пам’ятний день для всіх литовців. Адже в ніч на 14 червня 1941 року відбулась перша хвиля депортацій. Такий злочин проти людства на території країн Балтії, західної України, Білорусі і Молдови радянська влада вчинила ще до того, як Гітлер напав на СРСР. Наша литовська діаспора не могла не згадати цю дату і ми вирішили щось зробити якусь добру справу біля вежі Вітовта, яка об’єднує історію українського і литовського народів, – розповіла Наталія Бімбірайте.
Спочатку вирішили встановити охоронні межі навколо вежі, відповідно до затвердженого нещодавно рішення Мінкульту. Та зрештою запропонували створити лендарт Олені Афанасьєвій, яка в 2017 році вже створювала на прилеглій до башти території щось подібне.
– Ми за допомогою волонтерів оновили на вежі прапори, прибрали навколишню територію від сміття. А напередодні Дня скорботи і надії до вежі з’їхалася наша діаспора і друзі. Та цього разу Олена Афанасьєва запропонувала не оновлювати старий лендарт, а створити новий. Тим більше, що подібні об’єкти не створюються навічно. Вони, як і всі лендарти уходять у землю, – сказала Наталія Бімбірайте.
За її словами, під час перебування біля вежі Вітовта до них під’їжджало багато туристів з різних регіонів України. Усім було цікаво подивитися на цю башту і розпитати історію її створення.
– Сподіваюся, карантинні обмеження скасовуватимуть і надалі й наприкінці літа ми зможемо прийняти біля вежі делегацію з Литви. Також серед наших планів – продовжити археологічну експедицію в Тягинці, – доповнила Наталія Бімбірайте.
Нагадаємо, що довгий час вежа Вітовта вважалась пам’яткою архітектури обласного значення ХІХ століття. Але після проведення у 2018 році перших археологічних розкопок археологи зуміли довести, що вежу збудували задовго до часів князя Трубецького. Попередньо датою її створення називають кінець XIV- початок XVI століття. А це зайвий раз свідчить про те, що нинішня територія Бериславського району, як і всього українського півдня була заселена задовго до часів російської імператриці Єкатєріни ІІ, що повністю суперечить усталеній радянській та російській історіографії.
Олег БАТУРІН.
Фото Наталії БІМБІРАЙТЕ та Олени АФАНАСЬЄВОЇ.
Приєднуйтесь до нас у соцмережах:
Facebook, YouTube, Instagram, Telegram, Twitter
