Віртуальну екскурсію вже не вперше влаштовує Херсонський Художній Музей. Цього разу вони розповіли про картину, яка демонмтрує історію медика.
На день медичного працівника, а також наближаючись до трагічних військових подій 22 червня 1941 р., коли наша країна згадує про перші бомбардування Києва четвертим повітряним флотом Люфтваффе під час Другої світової війни, репрезентуємо вашій увазі творчість харківського живописця, заслуженого художника України, фронтовика – Григорія Зиновійовича Крижевського.
Григорій Крижевський народився у Харкові у 1918 р., там у юнацькі роки закінчив Харківське художнє училище. У 1939 р. добровольцем пішов на фронт, служив у танковій частині, отримав бойові поранення і контузію. Після війни вступив до Харківського художнього інституту, де навчався у таких відомих українських викладачів і художників як Петро Котов і Михайло Дерегус.
У творчій спадщині Крижевського – багато пейзажів, натюрморти, жанрові картини, більшість яких присвячені сонячним Одесі та Криму, Чернігівщині. Не забув художник і про війну. Однак, його твори з цієї тематики позбавлені батальних сцен. Вся увага майстра перенесена на людину як фокус переживань, як дзеркало, в якому відображені суворі будні війни.
У колекції Херсонського художнього музею зберігається одне з найкращих полотен Григорія Крижевського по силі художнього змісту, враженню, яке воно справляє на глядача. Це картина «Медсанбат», яка була написана у 1967 р. Вона присвячена тяжкій праці військових лікарів, хірургів, які під час війни в незручних санітарних наметах терпляче виконували свій лікарський обов’язок, рятували життя, роблячи неможливе – іноді більше десятка операцій на день. Ймовірно, що художник завдячував лікарям і за своє власне життя, і мав на пам’яті конкретних осіб, але в картині створив узагальнений образ військового хірурга, самовідданого лікаря та сильного чоловіка. Особливо звертають на себе увагу його натруджені руки, які відпочивають у короткочасній перерві між операціями, скорботний погляд очей, які співчувають чужому болю, і відчуття важкої самотності людини, яка має щоденно брати на себе відповідальність за життя та долі багатьох людей.
Григорій Крижевський – реаліст, і його картини не перебільшують ситуації чи враження, правдолюб, який прагне бути почутим, і можлива ця щирість образів і холодна стриманість колористичного рішення є особливою прикметою його художнього стилю.
