Про дивну знахідку під час вивчення картини Тропініна “Дівчина з Поділля” розповіла у соціальних мережах Оксана Оснач.
“Зараз багато часу приділяю челенджу #мистецтвовдома. Аж ось, потрапляє на очі колаж з двох фото, на одному з них- начебто картина Василя Тропініна «Дівчина з Поділля» (на моєму першому фото вона справа), а на другому, відповідно, імітація картини: сфотографована дуже гарна дівчина, в красивій вишиванці…(в цьому пості я той колаж не показую з етичних міркувань). Сама імітація- чудова кропітка робота, заслуговує на захоплення- питань нема…
Але є питання в іншому: КАРТИНА!… я дивлюся і не вірю своїм очам- це Тропінін?! Серйозно?!!!
Не думайте, що я завжди біжу перевіряти чи, бува, не підмінили картинку. Проте цього разу саме біжу, бо ця картина серед Тропінінських шедеврів вже дуже давно моя улюблена (в передостанньому фото я розповідаю чому))). Крім того, я бачу, що це «рожеве чудо», ну, таке вже пресолодке, що ніяк Тропініним бути не може… Отже, я знаходжу спершу у власному зібранні книгу-альбом «Український живопис. Сто вибраних творів», Київ, «Мистецтво», 1985, і… видихаю з полегшенням- ну, звісно, ось вона, справжня!!! (на моєму першому фото зліва). Контрольна перевірка: в підписному виданні «Галерея искусств», 2006, N21, В.Тропинин- на стор.10- ідентичний результат.
Подумала, що вам теж буде цікаво порівняти два портрети. Для зручності склала їх в колаж. Отже, зліва- справжній Тропінін. Ви бачите дуже схожі картинки, проте очевидно, що це точно не одна й та сама картина. І як на мене справа- підробка, причому не дуже якісна (мої аргументи- під фотографіями).
Ну, тут можна сказати: а раптом це сам Тропінін намалював другу? Дійсно, відомі випадки, коли автор робить прижиттєві копії своїх робіт. Та, якщо про пряль Тропініна відомо, що були дві версії (тут є фото, де вони поряд), то про «Дівчину з Поділля» такої інформації не зустрічала. Суперечить цій версії і сам портрет-копія. Це моя особиста думка, та я впевнена, що колеги- професійні художники, зі мною погодяться, він виглядає занадто «зробленим». Так буває, коли виконують замовлення під девізом «зробимо краще ніж у автора»: перебільшено рефлекси, занадто яскраво. І… занадто точно- так може бути, якщо перевели рисунок за допомогою кальки або роздрукували сканером-принтером. Такоі техніки за часів Тропініна не було, а переносом рисунку через копірку художник точно не займався. Подивіться на його пряль- вони схожі але не ідентичні! Крім того відрізняється манера і колорит.
Особисто для мене очевидно, що це копія і мабуть більш-менш сучасна.
Далі мені стало цікаво, а звідкіля з‘явилася ота копія?
Дивлюся в Інтернеті- ого!!!, та тієї підробки більше, ніж справжньої!!! В Вікіпедії зустрічається і така, і така версія. Питання- хтось перевіряє, контролює відповідність оригіналу?
Цікаво, що в додатку ЗНО фігурує саме копія!!!
Далі ще цікавіше- заходжу на сайт Національного художнього музею (музей образотворчого мистецтва в Києві), де має знаходитись ця картина, дивлюсь опис творів. До «Дівчини з Поділля» прикріплена картина… «Пряля»!?! (Там мало пікселів, не різко, але видно). Випадкова помилка?…
Кияни, прохання- відкриється музей після карантину, подивіться яка ж картина висить?!
Ну, і останнє, ви можете спитати: задля чого так перейматися? Копія- не копія, картиною більше- картиною менше…
Цей шедевр Тропініна- наше національне надбання, не дрібничка…”
Приєднуйтесь до нас у соцмережах:
Facebook, YouTube, Instagram, Telegram, Twitter
