Як працюватиме лікарня Карабелеша для створення всіх умов, щоб люди могли поправити своє здоров’я і жити повноцінним життям. Про це далі у матеріалі.
Другий етап медичної реформи – необхідність сьогоднішнього дня!
З 1 квітня стартував другий етап медичної реформи, до якої підключаться медзаклади другої ланки. На реалізацію програми медичних гарантій у двадцятому році з держбюджету планують виділити 72 млрд. гривень, що на 20 відсотків перевищує субвенцію попереднього року. Здавалося б, життя внесло свої жорсткі корективи і завантаженість на медиків зросла, але реформа все одно проходитиме, хоч і в складних умовах сьогодення. Як підготувалася лікарня ім..Є.Є.Карабелеша до продовження змін в медицині? Чи виконані для цього всі передумови? Про це розмова з генеральним директором медичного закладу Малицькою Аллою Павлівною.
– Нашій лікарні у підготовці до другого етапу, можливо, було трохи легше ніж іншим, тому що у складі лікарні є підрозділи, що надають первинну медичну допомогу і спеціалізовану. Тому ми вже пройшли процес взаємодії з Національною службою здоров’я України, коли укладали угоди по первинці. Звичайно, було трохи лячно: не все було зрозумілим. Та як би там не було, ми з гідністю усе виконали, пережили, так би мовити, і тому вже під час підготовки до другого етапу ми чітко усвідомлювали які потрібні документи.
У ході укладення договору по первинці ми виконали всі умови по контрактуванню: комп’ютеризація, трансформація закладу у підприємство, отримання нової ліцензії та інше. Тобто всі виставлені Національною службою здоров’я України (далі – НСЗУ) умови у нас виконані. Далі треба було визначитися на яку кількість пакетів по наданню допомоги ми могли б претендувати і, виходячи з цього, проводити об’ємну підготовчу роботу.
Приміром, що стосується надання допомоги хворим з інсультом. НСЗУ висунула чимало вимог та основним є робота комп’ютерного томографа в цілодобовому режимі. Я знаю, що для багатьох лікувальних закладів України це стало неприємною несподіванкою. У нашій же лікарні такий режим роботи організовано ще з 2008 року. І це великий плюс. Виходячи з того, що є пріоритетні пакети надання медичних послуг, потрібно було ще багато що виконати.
Насамперед, придбати ендоскопічне обладнання для проведення відеофіксації та архівування цих досліджень, як у стаціонар так і поліклініку. Частково в стаціонарі відеофіксація проводилася, але не в обов’язковому порядку. Відтепер, з 1 квітня, тільки за умови виконання цієї умови НСЗУ буде виділяти кошти як за пріоритетну послугу. Якщо ж не виконувати, буде зовсім інший тариф і коефіцієнт обрахування за надання послуги. Отже, відтепер фіброгастродуоденоскопія і колоноскопія проводитимуться за умови відео фіксації.
До того ж, починаючи з 2019 року ми розпочали ремонт в інсультному центрі для створення хороших умов для пацієнтів з інсультом. У першу чергу йдеться про створення палат на чотири особи з індивідуальною підводкою кисню, з моніторами і все таке інше.
У рамках підготовки до другого етапу медреформи вже у поточному році Херсонська міськрада виділила 2 млн.700 тисяч капвидатків для придбання обладнання і ми змогли заявити про свою участь у тендерних процедурах на обладнання, якого ще не вистачає. Це дуже важливо, щоб ми чітко відповідали пред’явленим вимогам. Скажу по секрету, дещо з переліку необхідного у нас таки є, але не в достатній кількості. Потрібні ще дозатори, монітори, наркозні апарати, апарати штучної вентиляції легень тощо.
Хочу зауважити, що неабияка титанічна робота була проведена і з підготовки документів за послугою реабілітації з патологією нервової системи і хворобами опорно-рухової системи. Особливо це стосується амбулаторної допомоги. Враховуючи те, що стаціонарно ми давно працюємо в даному напрямку, то в амбулаторній допомозі, як кажуть, тільки набираємо обертів.
Загалом ми уклали угоду з НСЗУ по 13-ти пакетах медичних послуг. Основні з них: надання стаціонарної допомоги як з хірургічними операціями так і без них, паліативна допомога як стаціонарна, амбулаторна, так і така, що надаватимуть мобільні бригади; допомога по реабілітації; хіміотерапія (на базі проктологічного відділення у нас є 15 онкологічних ліжок); фіброгастродуоденоскопія, фіброколоноскопія, мамографія. Такі можливості є хорошою новиною для медичних працівників та в першу чергу для пацієнтів.
Зрозуміло, що під час підготовки до другого етапу медичної реформи потрібні були чималі фінансові вливання. Точну цифру не назву, але понад 6 мільйонів гривень у цей процес вкладено. До нього долучалися всі, хто чим міг і навіть пацієнти за бажанням.
– Як Ви ставитеся до пропозицій щодо відтермінування наступного кроку в реформі?
– Не можу висловити свою думку однозначно. Угоду ми уклали, тому назад шляху немає. Дуже сподіваюся, що всі завдання, які перед нами ставилися, будуть все таки втілені в життя. Оскільки в цілому реформа впроваджується для пацієнтів. Адже ні для кого не секрет, що останнім часом медична допомога багатьом з них була важкодоступною.
Чому з ентузіазмом дивлюся у майбутнє, тому що реформа на «первинці» показала багато переваг. І впевнена, що ніхто не захоче повернутися в 2018 чи 2917 роки. Ясна річ, не все так просто буде відбуватися у наданні спеціалізованої допомоги – є чимало нюансів. Але назад дороги немає. Тим більше, що медперсонал вторинної ланки надання допомоги також заслуговує на гідну зарплату як і їх колеги з первинної.
Як у Вашому колективі взагалі сприйняли реформування медицини, зокрема, молодь? На що співробітники сподіваються в результаті її подальшого втілення в життя херсонців?
Ми, медики, всі сподіваємося, що за результатом перетворень і змін наша професія знову стане престижною. Тому що останнім часом відчувалося багато несприйняття, чимало невдоволень. Багатьох не задовольняють умови в яких працюють, зарплатня. Зі сторони мало кого цікавило як фінансується медична галузь. Фінансування, чесно кажучи, відбувалося по якомусь залишковому принципу. А відтак – деякі співробітники як молоді, так і досвідчені, шукали роботу там, де оплата праці більш відповідає їхнім потребам. Отож реформа – це не бажання окремих людей, а необхідність сьогоднішнього дня. Її потребують всі. Бо, знаєте, можна відповідати в роботі і міжнародним стандартам, але не завжди ми на одній сходинці по медичному обладнанню, загальному фінансуванню. І якщо сьогодні лікарня не зможе отримати достатню кількість коштів, щоб зберегти наявний персонал, то це, самі розумієте, позначиться на пацієнтах. І допускати такого ніяк не можна.
Як Ви ставитеся до медичного страхування? І чи особисто у Вас є страховка?
Дуже добре ставлюся і сама маю. Уже понад 20 років лікарня ім..Є.Карабелеша надає допомогу людям, які приходять до нас з медичною страховкою. Але це такий маленький відсоток від усіх споживачів медичних послуг: швидше виняток ніж правило. Скажу більше, страхові компанії вибирають нашу лікарню і їх влаштовує той перелік послуг, що ми надаємо. Просто сенс від страхування буде лише тоді, коли хоча б 50 відсотків від усього населення застрахується. Це було б добре. Але, але,але… Життя констатує факт неспроможності людей обирати між страховкою і можливістю жити сьогоднішнім днем. Хоча в деяких країнах до цього ставляться більш відповідально. Скажімо, в Німеччині і в благодійні каси лікарні вносять кошти і прагнуть мати власну медичну страховку, щоб бути впевненим у тому об’ємі допомоги, який може знадобитися.
Хочу сказати, що дуже вірю у свій колектив, з яким іти далі і долати нові рубежі. Адже я добре розумію як непросто робити свою щоденну справу. Справлятися із завданнями по пандемії і налаштовуватися на нові горизонти в роботі. Ясна річ, найголовніше зараз подолати підступну інфекцію, вберегти і захистити діючий персонал і йти вперед. Бо як би там не було, життя продовжується і нам, лікарям, опускати руки аж ніяк не можна.
Дякую за розмову.
А я в свою чергу пропоную повернутися до цієї розмови місяців через три. І побачимо як все відбудеться. Здоров’я всім!
Приєднуйтесь до нас у соцмережах:
Facebook, YouTube, Instagram, Telegram, Twitter
