26 жовтня у Гончарівці відбулася презентація про Кіміко Такара – відому харсонську собачка. Вже більше півроку вона читає книжки разом із дітьми з особливими потребами у бібліотеці імені Олеся Гончара. Її господарка написала дитячу книгу «Привіт. Я – Кі-мі-ко».
Своїми враженнями від презентації ділиться на своїй сторінці у Фейсбуці користувач Анастасія Кулик:
“Дарувати добро – це так приємно!
Таким є для мене лейтмотив презентації дитячої книги «Привіт. Я – Кі-мі-ко».
Задоволена, бо нарешті побачила цю неймовірно світлу, розумну, добру ЛЕДІ – Кіміко Такара + щаслива, що така нейбайдужа, щира, натхненна жінка як пані Марина Рудакова активно популяризує каністерапію, реалізуючи таку корисну справу в нашому місті та даруючи людям свій час, душевні сили та доброту.
Особисто не вдалося познайомитися з Кіміко, подружитися, потіскати, бо все найкраще – даруємо дітям у першу чергу.
Занотувала в пленер в найближчу суботу взяти книгу та рушати до бібліотеки почитати разом з неповторною красунею от хочу і все, душа просить і не будемо заглядати у паспорт, геть віковим обмеженням я в душі завжди маленька дівчинка.
Після презентації, їдучи на заняття до учениці, не могла відірватися від книги, вона пронизана любов’ю. Якби ви чули, з яким захватом і ніжністю пані Марина розповідала про Кіміко досі під враженням!
Була на відстані від Кіміко, наповнилася таким теплом, радістю. Енергетика – справа серйозна; у Кіміко та її хазяйки вона неймовірно позитивна, а погляд Кіміко-окрема історія. Вони обидві відмінно доповнюють одна одну.
А те, що всі гроші з продажу книг йдуть на благодійність, то взагалі шана таким проєктам.
І якщо я когось захопила також незабаром взяти книгу, піти на зустріч, то дуже рада, повірте, ви не пошкодуєте анітрохи.
У житті дійсно стільки всього прекрасного, що немає сенсу звертати увагу на якісь там дурниці.
Пані Марина в книзі зазначила, яка щаслива, що вони разом. Кіміко мотивує її подорожувати, веселитися, писати книги, міняти світ навколо себе. Це ж чудово.
Як же важливо – знайти того, хто буде мотивувати!
Адже ми дійсно ніколи не знаємо, де зустрінемо свою людину, собаку чи рибку. Але ніколи не варто зупинятися”.
