Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Проєкт «Котел Аріанта» складатиметься з п’яти-шести турів і розповідатиме про Херсон багатонаціональний. У розвиток нашого регіону зробили внесок і греки, і грузини, і болгари, і поляки, це буде цикл екскурсій для херсонців, щоб ми більше дізналися історію нашого краю. Ідеологом цього туру став голова міської організації «Болгари Херсона» Юрій Палічев, доєдналися до проєкту представники інших національно-культурних громад. Що стосується наукової, історичної частини підготовки екскурсій – це велика робота Миколи Кошелюка (Микола Кошелюк – керівник Регіонального інформаційного центру при бібліотеці імені Гончара, керівник екскурсійного проекту «Міфи та бувальщини міста «Річкової зірки» – ред.)», – розповів журналістам директор компанії «Тур плаза» Володимир Рачинський.
Юрій Палічев, очолює не лише організацію «Болгари Херсона» , але й громадську спілку «Таврійський туристичний альянс», що сприяє розвитку внутрішнього туризму. За його словами, Херсонщина заслуговує на увагу туристів, яким треба розповідати про цікаву культуру та історію регіону.
«Ми вирішили, що є сенс зробити такий національний, етнічний акцент у всіх наших проєктах. До речі, перший проєкт був – Херсонський морський фестиваль ім. Джона Пола Джонса. Там брали участь національні меншини, це дуже цікаво, ми будемо розвивати цей напрямок. І другий проєкт – «Котел Аріанта». Сьогодні ми розповідатимемо про те, що греки будували наше місто і з них ми починаємо», – зазначив Палічев.
Як розповідають організатори туру, є легенда про скіфського царя Аріанта, який наказав своїм одноплемінникам надіслати наконечники стріл, щоб їх перерахувати. Потім цар наказав відлити з бронзових наконечників котел, який і увійшов в історію під назвою «котел Аріанта». Історики досі сперечаються про його розміри й точне місцезнаходження. У контексті проєкту «котел Аріанта» виступає своєрідним «плавильним котлом» для націй, як іноді кажуть про Північне Причорномор’я. До речі, учасники екскурсії мали можливість потримати в руках наконечник стріли, який виготовив спеціально для екскурсії відомий краєзнавець Андрій Лопушинський.
«Це цікаво не лише для нас, для греків, це цікаво для всіх мешканців Херсона. Сьогодні ми побачимо, наскільки важливий був внесок греків – це, наприклад, найстаріша з нині існуючих херсонських церков», – розповіла заступник голови грецької громади Херсона «Еллада» та викладачка грецької мови Херсонського товариства греків Тетяна Єрьоміна.
За її словами, товариство об’єднує близько 300 осіб, проте, на її думку, в Херсоні проживає близько трьох тисяч людей з грецьким корінням.
Під час автопішої екскурсії згадували легенди, розповідали про авантюристів, героїв, торгівлю, церкви, будівлі. Під час екскурсії звучала музика, також були театралізовані сцени.
Першу екскурсію у межах проєкту запланували на 14 вересня, на День міста, зазначають організатори. Екскурсія закінчуватиметься знайомством із національною кухнею того народу, якому вона буде присвячена.
Фахівець із екскурсійного супроводу Наталя Шальнова розповідає, що проєкт «виношувався» майже три роки і лише в цьому році громадськість міста – національні меншини – вирішили його втілити. Автор проєкту – Микола Кошелюк.
Як зазначають організатори, від заснування Херсона у 1778 році й до початку ХІХ століття визначну роль у становленні нового міста відігравав «грецький фактор». Значну частину населення Херсона складали греки – переселенці з Мореї й островів архіпелагу, тому цілий район міста, в якому вони селилися, отримав назву Грецького, або Купецького, передмістя.
За безпосередньої участі греків формувалося духовне життя причорноморського краю. Переселенці з острова Хіос заснували у 1780 році Греко-Софіївську церкву – найстарішу з нині існуючих херсонських церков.
За переписом населення Російської імперії, у Херсонській губернії в 1897 році жило 8279 греків, що складало 0,3% від загального населення.
За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року, кількість греків в Херсонській області становила 463 особи.
