Головний архітектор області Григорій Ходін офіційно повідомив «Вгору», що науково-проектну документацію для визначення меж і режимів використання зон охорони об’єкта національної культурної спадщини Дозорна (оглядова) башта у селищі Веселе Бериславського району Херсонської області вже направлено Міністерству культури України для розгляду та погодження.
Нагадаємо, ця споруда доволі довго значилася пам’ятником архітектури 19 століття (часів князя Трубецького) обласного значення і була на обліку як Дозорна (оглядова) башта. Та 2017 року вона враз постарішала на сторіччя. Вчені взяли проби розчину, що скріплює камені біля її підніжжя, і перші ж результати дослідження підтвердили – його склад ідентичний цементу, яким користувалися на території Великого князівства Литовського за часів князя Вітовта. Тобто Дозорній (оглядовій) башті насправді – десь 700 років.
Відкриття стало сенсаційним не тільки для нашої країни, а й для литовських вчених, краєзнавців, туристів. «Вежа Вітовта» на Херсонщині стала популярною для міжнародних експедицій та відвідувачів.
Але знадобилося майже півроку зусиль (навіть дійшло до звернень за допомогою до керівництва Литовської Республіки та її представників в Україні), щоб цю спадщину визнали нашим національним надбанням та встановили охоронні зони. Завдяки цьому Дозорну (оглядову) башту 25 січня 2018 року внесли до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Але потім ще більше року херсонські активісти, архітектори та правозахисники намагалися добитися, щоб навколо башти для її збереження встановили охоронні зони. Причина – супротив з боку відповідальних за збереження культурної спадщини обласних керівників.
Рештки башти розташовані на землях, які виділені в користування Каховської ГЕС. І ця територія має цільове призначення. З 2019 року там планується початок будівництва Каховської ГЕС-2. Згідно з проектом робіт, вежа Вітовта опиниться у самісінькому центрі майбутнього котловану. Тож якщо навколо вежі будуть охоронні зони, то будівельники не зможуть там безборонно рити та копати. Більше того, за збиток, руйнування, спричинені національній пам’ятці, порушник несе кримінальну відповідальність. Але вартість будівництва – аж 13,47 млрд. гривень!!!
І, судячи з того, що головний архітектор області всіляко гальмував процес встановлення охоронної зони і навіть не гребував придумувати безглузді відмовки, – замовники будівництва Каховської ГЕС-2 (представники приватного акціонерного товариства «Укргідроенерго») знайшли в його особі однодумця.
Тому, коли Григорій Ходін, відповідаючи на запит редакції, пообіцяв направити документи щодо встановлення охоронних зон навколо вежі «найближчим часом», але знову злукавив, пояснивши, що проект доопрацьовується через зауваження Мінкульту, ми направили йому ще один запит, з проханням надати «Вгору» копію того листа від Міністерства «з зауваженнями».
У відповідь Григорій Ходін копію зауважень від Мінкульту так і не надав (бо їх, мабуть, просто немає). Але повідомив, що «доопрацьовані матеріали» вже подано в Київ на розгляд та затвердження.
Цю інформацію також підтвердила авторка проекту охоронних зон вежі, керівниця новокаховської організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Тетяна Євсєєва:
– Документація по охоронних зонах вежі вже в Мінкульті! І після затвердження стане Законом. На охоронних зонах буде затверджений режим використання з обмеженнями або заборонами діяльності. І треба буде «дотискати» сільраду на зміну статусу ділянки, вилучення їх із земель енергетики, міняти на землі історико-культурного призначення. Бо це – територія пам’ятника, а не Каховської ГЕС! – пояснює авторка проекту.
Чому важливо ще і це зробити? Тому що керівництво Каховської ГЕС, яке підпорядковується ПАТ «Укргідроенерго», намагається приховати свою діяльність навколо вежі, поки охоронні зони офіційно не встановлено.
Зокрема, влітку 2018 року, коли литовські та українські науковці, волонтери і журналісти приїхали з дозволу Мінкульту детальніше дослідити башту, озброєні охоронці гідроелектростанції намагалися їх налякати та прогнати, мотивуючи тим, що це територія стратегічного об’єкта.
Щоб не сталося міжнародного скандалу, керівниця громадської організації «Культурний центр Україна-Литва» Наталія Бімбірайте була вимушена звернутися до керівництва області, безпосередньо до голови облдержадміністрації Андрія Гордєєва. Після телефонних перемовин до охоронців приєднався заступник директора з реконструкції Каховської ГЕС Арсеній Зеленський. Конфлікт був врегульований, охоронців «відкликано», а на камери журналістам Арсеній Зеленський сказав, що після присвоєння Дозорній башті статусу архітектурного об’єкта національного значення, загрози для неї – ліквідовані. Тобто треба розуміти так, що й без охоронних зон, зазіхати на пам’ятку ніхто не буде.
Але попри цю заяву восени минулого року до вежі приїхали вантажівки та робітники, які почали проводити бурові роботи. Коли активісти це побачили, то викликали поліцію і – вантажівки одразу ж щезли. Очевидно, це були не якісь «ліві» робітники, що вони виконували роботу, яку їм замовили енергетики. І очевидно, знали, що чинять протиправно.
І, нарешті, останні події, які сталися минулого тижня. Як розказала Наталія Бімбірайте, їй зателефонували знайомі, що спробували потрапити з екскурсією до вежі Вітовта. Але охоронці Каховської ГЕС їх туди не допустили. Більш того, встановили стенд із забороною близько підходити до неї, ніби там секретний об’єкт.
