Історична частина Києва, Поштова площа. За словами вчених — ці знахідки — прибережний міський квартал періоду Київської Русі, а саме 11-13 століття. Просто з землі стирчать дерев’яні бруси, вік яких близько тисячі років
Археологи знайшли цей стародавній квартал ще у 2015 році. Тоді на цьому місці збирались побудувати торговельний центр. Але на захист пам’ятки стала громадськість.
З 2015 року почався період простою. Археологічні роботи призупинили. Втім, вистоявши у боротьбі з часом, стародавнє городище отримало новий удар — випробування погодою. Майданчик, де проводились археологічні роботи, частково затопило.
Аби познайомитись з унікальною технологією “консервації дерева”, київські спеціалісти завітали до Запоріжжя. Привезли з собою кілька старовинних артефактів.
У той же час запорізькі спеціалісти констатують, саме вода позитивно вплинули на збереження столичних артефактів. Мовляв, старовинна деревина краще зберігається саме у вологому середовищі. Саме полімер — один із головних компонентів збереження старовинного дерева. Далі справа за хімією. Процес консервації відбувається у спеціальній вакуумній барокамері. До того ж методика запорізьких учених в рази пришвидшує процес консервації деревини.
Кияни, які власне й почали бити на сполох, щодо збереження старовинного городища на Поштовій площі у Києві, переконують: подібних технологій в Україні немає.
З епохою Київської Русі пов’язані сотні артефактів знайдених на Поштовій площі. Головне завдання науковців — зберегти їх для нащадків. Запорізькі спеціалісти ще у 2015 році взяли кілька зразків стародавнього київського городища на дослідження та консервацію. Та досягли бажаного ефекту.
Київські спеціалісти сподіваються, що при позитивних результатах консервації артефактів Почтової площі, така методика буде затверджена на рівні влади.
Серед імовірних варіантів подальшої співпраці запорізьких і київських науковців зі збереження кварталу стародавнього Київського городища — перевезення артефактів і проведення їх консервації на території Хортиці. Втім, консервація деревини у спеціальному розчині — це лише перший етап великого процесу зі збереження старовинних пам’яток.
