У Херсоні відбулись тренінги щодо використання інструментів контролю влади
Серед тренерів були Олександр Щелоков, керівник проекту Е-data, автор ідей проектів «Пошуково-аналітична система 007», Bot007, BIbot та Анастасія Розлуцька, координатор проекту Е-data.
Організатори вчили учасників семінару, як послуговуватися інформацією, що є відкритою, як на основі цієї інформації зробити розслідування, як зупинити нецільове використання бюджетних коштів, як зменшити кількість паперових запитів до бюджетних установ.
Лише за умови суворого контролю влади громадою, вона буде діяти прозоро і законно. Але чи готові громади до цього? – відповідає на запитання «Українського Півдня» Анастасія Розлуцька, координатор проекту Е-data.
– Анастасіє, тренінги «Електронні системи контролю влади» вже пройшли на Херсонщині, хто взяв участь в них. Скільки ви плануєте провести таких тренінгів в Україні?
– Таких тренінгів у нас заплановано 45. Передусім у нас обрані ті області, де на початок 2017 року рівень реєстрації був менше 50 відсотків. Цього року ми не читали тренінги, наприклад, у Львівській та Тернопільській областях для розпорядників бюджетних котів, бо там достатньо високий рівень реєстрації і оприлюднення інформації. Щодо Херсонщини, то теж хороші тенденції спостерігаємо. Після того, як ми повідомили, що буде проходити тренінг, збільшилася кількість реєстрації і відповідно кількість учасників, що взяли участь у тренінгу, зросла до Чимало приїхало людей з різних районів області: це представники державних установ, бухгалтери. Вони, до речі, найчастіше ставили питання, як оприлюднювати інформацію, яку саме та в які терміни. Ми провели окремий тренінг для журналістів та для громадських активістів Херсона. Приємно, що вони їх участь у тренінгу була активною. Ми бачимо, що зростає цікавість громади до цільового використання коштів, але хотілось, щоб і в місцевій пресі більше було матеріалів-розслідувань.
– Чи є особливість сприйняття інформації, яка стала оприлюднюватись щодо використання коштів у великому чи невеличкому місті. Наприклад, такому як Херсон. Чи врешті-решт готові громади контролювати кошти зароблені нею?
– Я б не сказала, що Херсон чимось відрізняється від інших міст. Cкрізь дуже низький рейтинг контролю. Є портал Е-дата, платежі в ньому розміщені. Здається, бери і користуйся. Але причин такого низького контролю декілька. Частина людей не знає про існування порталу Е-дата, окрім цього, городяни ще не настільки активні, не усвідомлюють, що від них самих залежить рівень життя в регіонах, районах, містечках, селах і селищах. Ми зараз намагаємося дійти до найменшого села і поінформувати людей про існування Е-дати, що не треба десь шукати інформацію, вона вже там є.
Звичайно, нашій команді не вистачає ресурсу для його популяризації. Але ми бачимо, деяким активістам, журналістам, вдається дуже вдало працювати і доносити інформацію до громадян. І правда іноді шокуюча для деяких громад щодо використання коштів тими, кого вони обрали.
– Який відсоток у суспільстві сьогодні активістів і журналістів, що користуються цим ресурсом?
– На жаль, сьогодні лише 3-5 відсотки активних громадян, які цікавляться цією інформацією і використовують її в житті. Адже якщо ти знаєш, куди, наприклад, твоя сільська рада cпрямовує гроші, то ти можеш не тільки контролювати, але в подальшому і впливати на те, щоб вона не витрачала кошти на обіди, наприклад, як це часто буває. Чимало питань виникає і щодо функціонування шкіл, дитсадків. У нас часто збирають з батьків великі кошти на ремонт, вікна, двері, меблі…. Але більшість батьків навіть не знає про те, що з місцевого бюджету виділені гроші так само на цей ремонт, вікна, двері, меблі… І ось ці речі можна контролювати за допомоги Е-дати. Головне, мати комп’ютери, інтернет і знати, в якій школі навчається ваша дитина.
– Тобто часто фінансування цих речей відбувається двічі: з батьків і з бюджету?
– Треба розглядати кожну ситуацію окремо. Дивимося платежі на Е-дата. Частина пішла через казначейство: там завжди чітко написано хто і кому, скільки заплатив, за що. Потім заходимо у кабінет організації, яка мала зареєструватися на Е-дата і дивимося їх договори. В договорах часто зустрічається суміжне фінансування – з благодійного фонду і з бюджету. Можна звернутись до школи і запитати цю інформацію, вона не є секретною.
-Анастасіє, яка тенденція щодо реєстрації бюджетних та комунальних установ на є-дата?
– Тенденція загальна по Україні. Що стосується бюджетних установ, незалежно від місця розташування, вони всі відповідальні перед законом, тому реєструються. Гірша ситуація в державі з комунальними установами, їх керівництво часто вважає, що це їх власність. І не зважають на те, що 50 відсотків є власністю держави, а отже і громади. Тому їх доходи автоматично є доходами частини громадян, тобто держави. У нас керівництво комунальних підприємств по-іншому думає над цим процесом. Це треба змінювати .
– А щодо громадських організацій?
– Є і проблема із громадськими організаціями. На місцях є такі, що отримують гроші з бюджету, а отже, гроші платників податків, працюють за певними економічними програмами, але звітувати не хочуть, бо кажуть у нас нема комп’ютерів.
Дуже часто люди, отримуючи гроші з бюджету не ідентифікують, що це кошти громади і за них треба звітувати. А що таке державні кошти? Це наші кошти, ми кожного місяця сплачуємо податки 15-20-30 відсотків. Із цього формується бюджет державний і місцеві. Далі держава його розподіляє через тих, кому ми (громадяни) надали відповідні повноваження. Хтось це робить більш-менш прозоро, в інших йде нецільове використання грошей, а інколи і пряме розкрадання. Дивно, люди не готові контролювати витрати власних коштів, бо не асоціюють себе із цими грошима.
– Сьогодні і зараз Е-дата: яка була на старті і що отримали?
– Ресурс Е-дата з’явився 15 вересня 2015 року. Це був шок для розпорядників. Багато з них і до цього часу не знають, що ми працюємо згідно Закону про відкритість використання публічних коштів, який зобов’язав всі державні організації звітувати, включаючи бюджетні й комунальні на Е-даті.
Це нам дало можливість відразу побачити несистемне розпорошення коштів. Зрозуміло стало, чим більше громадськість бачить ці платежі й в змозі їх висвітлювати, таких платежів стає менше. Це нам дає і можливість хоч якісь гроші зекономити в державі, зупинивши їх нецільове використання.
Портал збирається розвиватись. Це буде інтеграція між PROZZORRO (тендерні закупівлі) і між казначейством, де є всі ці тендерні договори і всі звіти, які подають наші розпорядники. Вся інформація має бути на порталі Е-дати відповідно до закону. Єдине, що треба зараз для інтеграції всіх цих установ –реалізація технічного рішення, а на це потрібне фінансування. Зі сторони команди Е-дати уже майже весь механізм опрацьований. Зараз йде мова про реалізацію цього механізму зі сторони державних установ, того ж казначейства .
Питання це можна було б вирішити швидше, але воно знаходиться у площині політичної волі, бо IT-рішення зараз дозволяють дуже швидко знаходити результативні підходи. Більше того, якщо будемо говорити про політичну волю на державному рівні, то її зараз немає.
Реалізація проекту у нас, як засновників, вимагала величезних зусиль, майже пробивання стіни. Навіть, прийняття самого закону, який вперто громадськість лобіювала в парламенті, тривало до 3-х років. Питання тепер у розвитку проекту, бо треба йти далі, технічно реалізувати можна все – і питання передусім не у фінансуванні, а в політичній волі, тоді і фінансова спроможність буде.
– Анастасіє, чому з’явився новий проект – 007, хто його створював, як він буде розвиватись далі?
– У нас був такий період, коли команда розробників Е-дати залишилася без фінансування. Ми продовжували його підтримувати, але вирішили зробити незалежний від держави портал. Це портал 007.org.ua, він більш зручний для юзера, журналіста. Він допомагає вести пошук не лише за кодом ЄДПРО, а й допомагає знайти усі зв’язки і зрозуміти, як відбувається розподіл коштів, між якими організаціями в країні. Також ми розробили бот 007, він живе у телефоні – у мессенджері і не тільки. Наприклад, ви цікавитеся транзакціями певної організації: вам на телефон можуть надходити такі повідомлення. Наприклад, візьмемо для прикладу, Херсонська міська рада провела платіж на 100 тисяч гривень, і ви можете прослідкувати що це за платіж, кому пішов, перевірити договори. На сьогодні є цікавість суспільства до нашого проекту, це нас підтримує, а тому він буде розвиватись.
– На ваш погляд, чи є шанс змінити ментальність звичайного українця, бути непримиримим до корупції. Чи поборемо ми корупцію і який це шлях?
– Це шлях довгий, не треба очікувати що це відбудеться завтра. Але зміни прийдуть, людина здатна аналізувати. Наприклад, у 2015 році, коли все починалося, платежі йшли на Е-дату, ми почали шукати якісь одіозні платіжки нецільового використання коштів. А тут можна знайти все що завгодно: і холодильники, і мультиварки, і килими. І це купувалось для кабінетів, де сидять чиновники, а не для лікарень чи шкіл. Зараз таких платежів меншає. Ще така відома схема, яка працює в кінці року, коли масово направляються платежі лояльним приватним підприємцям просто пачками, оминаючи тендерні закупівлі, то якщо в 2015 році таких платежів було багато, сьогодні суттєво менше.
– Анастасіє, а Ви особисто вірите, що такого незабаром взагалі не буде?
– Тут має бути громадський інтерес. Бо побороти те, що створювалося десятиліттями, або прийшло у спадок від радянської системи, наприклад, як розпилювати кошти, як витрачати кошти на власні потреби, а не держави, це придумала якась геніальна людина і це можна побороти лише за допомогою громадянського суспільства. Е-дата дозволяє розкрутити ось цей весь клубок, дозволяє людині брати участь у процесі і унеможливлювати корупцію. Чиновники ж чого найбільше бояться – публічності і відкритості. Чим більше людина буде користуватися нашими ресурсами, перевіряти свою сільську раду, школу, університет, відділ освіти, те чи інше державне підприємство, громадську організацію, що бере гроші з бюджету, таких речей буде все менше. У цьому велика роль ЗМІ, яка доносить інформацію, формує суспільну думку. Чим швидше в суспільство прийде усвідомлення, що кожен громадянин є учасником процесу державотворення, то випадків розкрадання бюджетних коштів буде ставати все менше.
Лідія Григор’єва
