Торік 8081 учень одинадцятого класу районів області пройшов тестування зовнішнього незалежного оцінювання. Цьогоріч – 7031. Абітурієнти обирають для вступу технікуми й профтехучилища, по закінченні яких можна продовжити навчання у вищій школі.
Недостатньо високі результати ЗНО є великою перепоною для випускників сільських шкіл для вступу у херсонські вищі навчальні заклади. В той же час Херсонський державний аграрний університет не може наповнити навіть бюджетні місця. Торік їх виділили 85, а вчаться на кошти держави лише 62 студенти. Це при тому, що Херсонщина – край аграріїв, і фахівці з вищою освітою критично необхідні на селі.
«Треба переглянути державну політику вступу до виші через систему ЗНО. Для одинадцятикласників сільських шкіл модель не є достатньо справедливою. Рівень знань з математики у учня Високопільської школи, наприклад, нижчий, аніж у тих же херсонських однолітків. Держава не забезпечила спеціаліста у сільській школі, а наймати репетитора для своєї дитини батьки не в змозі. Тож, ми втрачаємо село, і не лише його. Випускники з високими балами обирають київські заклади, а у нас – недобір студентів і дефіцит спеціалістів-аграрників. Так само вдарила система ЗНО і по заочниках, які маючи досвід роботи, не можуть отримати вищу освіту без тестування», – прокоментував «Українському Півдню» новообраний ректор ХДАУ Юрій Кирилов.
У правилах вступу до вищих навчальних закладів у 2017 році передбачені пільгові місця для медиків і педагогів, які по закінченні виша повинні відпрацювати 3 роки на селі. Місцева влада забезпечує їх житлом на цей час. Але сільські діти приїдуть вчитись до Херсона, отримають сільськогосподарську спеціальність, а потім повернуться додому і будуть працювати, тому що до села їм не звикати. Хіба не стане така модель розвитку людського капіталу оптимальною і для сільського господарства Херсонщини, і для аграрного університету?
