Центр дитячого дозвілля у Херсонському обласному краєзнавчому музеї, відкритий не так давно, зустрічає маленьких відвідувачів всіма необхідними атрибутами свята. Є тут пасківник (глиняний посуд, в якій раніше випікали Великодній хліб), святковий стіл, де у центрі розташувалась тарілка з пророслим зерном.
Тільки на Херсонщині зустрічається така традиція: пророщувати овес чи ячмінь і ставити його у центрі Великоднього столу. Розташувались тут і атрибути свята Воскресіння Господнього з Німеччини, Швеції, США – великодні зайці, марципанові кролики, квітники й курчата.
Організатори екскурсії «Великдень в Україні та світі» намагались якнайбільше розповісти про велике християнське свято і залучити до традиційних ігор малечу. Традиція випікати хліб і фарбувати яйця прийшла ще з дохристиянської доби і набула нового змісту. йце як символ зародження нового життя фарбували у багатьох країнах, але в Україні ця традиція розквітла. Наносили фарбу різними способами: були крашанки, шкрябанки, крапанки і писанки. Кожен нанесений символ мав значення: зображували слов’яни сонце, вогонь, сваргу, дерево життя, сигму, трикутники, решето. Воду для розфарбовування брали з трьох джерел і несли так, щоб ні на кого не дивитись, ні з ким не розмовляти і не обертатись.
Сам процес випікання теж пов’язаний з багатьма прикметами. Пекли у Чистий четвер, після молитви. На Львівщині господиня нічого не позичала, аби не позичити собі чужу лиху долю. На Полтавщині нікого не запрошували в гості. Щоб паска не була горбатою, на печі не можна було сидіти. Називали Великодній хліб паскою, Бабою, Калачем або Золотим Калачем. Якщо здоба виходила гарною, то і доля у родини на цей рік була щасливою. А про дівчат говорили: «нехай буде гарна, як паска».
З понеділка дозволялось грати, співати, у селах і навіть містах відкривались великі гойдалки. В Одесі, наприклад, до 30-х років минулого століття існувала велика гойдалка. Дітям був простір для ігор з крашанками, грали в котка, навбитки, у кидка.
Вихованці школи ім. Т. Г. Шевченка спробували сили у 5 великодніх традиційних іграх. Діти, що опинились у складних життєвих обставинах, є частими гостями обласного краєзнавчого музею. І для них напередодні Великодня музейники влаштували безкоштовний захід. Для своїх близьких четвертокласники виготовили святкову листівку складним, але модним методом скрапбукингу. І кожен взяв із собою частку світлого свята.
