Про діяльність нової поліції в Херсоні на своїй сторінці в Facebook розповів херсонський адвокат Максим Магда:
«Вперше за всю свою кар’єру мені довелось захищати самого себе.
Зупинився я якось ненадовго біля Залізничного ринку. Швиденько скупився, повернувся до машини – а там декілька екіпажів патрульних. Ні, не біля моєї «Мурочки», поліцейські чіплялись до тих, хто зупинився на «острівці безпеки». Я ж стояв на вулиці Привокзальній. Ну, раз біля мене нікого не було, став собі їхати. Аж тут з’являється хлопець у формі і вимагає, щоб я зупинився. Далі слова стандартні: «Тут стояти неможна, права, техпаспорт, пройдемо для складання постанови».
Документи звісно надав, а головне – навіть повірив, що я дійсно щось порушив. Поліцейські, щоправда, так і не сказали, що саме, але бланк постанови вже почали заповнювати. Я у цей час обійшов територію – знаку, який забороняв би зупинку чи стоянку, не було. Думаю: «Та ні, тут щось не так, слід внести ясність».
Підходжу до хлопців і спостерігаю ситуацію – вони на багажнику своєї машини листають Правила дорожнього руху і одразу ж починають такий діалог: «Так скільки метрів писати?». – «Ну, пиши метрів шість».
Виявляється, мені інкримінують зупинку на відстані, меншій, ніж 10 метрів від краю перехрестя, причому відстань цю визначають виключно на око. Ось як воно виходить – скільки метрів захотів, стільки і написав. А як же докази? А як, щоб взяти рулетку і поміряти? Я вже мовчу за те, що процедура розгляду справи про адміністративне правопорушення не те, що порушувалась, а взагалі ігнорувалась.
Обурило мене якось все це, але я тактовно промовчав. Зате виписану постанову швиденько оскаржив. Бив на те, що, по-перше, відстань від перехрестя виміряна на око, а, по-друге, були проігноровані правила розгляду справи: мені не роз’яснили права, не дали можливості надати пояснення та докази.
За день до засідання по моїй справі я ознайомився з матеріалами. Патрульна поліція долучила заперечення на мій позов. Там було багато чого цікавого, але ось найбільший перл. Цитую мовою оригіналу з урахуванням пунктуації: «Поліцейський не зобов’язаний надавати докази правопорушнику оскільки оцінивши їх, вже на заключному етапі провадження одразу виносить постанову про вчинення адміністративного правопорушення». Такий собі 1937 рік в мініатюрі. Колеги зрозуміють.
На засідання з’явився не лише мій патрульний, але й юрист з їхнього управління. Долучили відео з реєстратора поліцейського, причому порізане. Діалог про «пиши 6 метрів» був акуратно вирізаний. Подивились. «Оскар» не вийшов.
Задав поліцейським таке питання: «Як ви визначили, що відстань від перехрестя була 6 метрів? Чому не 6.30, 6,50, 6,70?». Відповідь вразила: «Мені так здалося».
З постановою суду можна ознайомитись за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/57950622
UPD and P.S. одночасно, бо занадто багато питань у коментах від тих, хто не може або не хоче читати посилання на постанову суду. Одним словом (ну, майже одним), справу я виграв».
Фото Максима Магды
