Овочевий ринок досить мінливий, фермери, навіть з багаторічним досвідом, не можуть спрогнозувати ситуацію на сезон. Канадсько-український проект розвитку бізнес-плодоовочівництва (UHBDP) спрямований на допомогу овочівникам півдня України, в тому числі, популяризацію «нішевих» культур.
«Нішева» культура – це агрокультура, ніша якої ще не зайнята в Україні. Причини впровадження нових рослин – зміна клімату та ринку збуту після 2014 року. Тож конкурентну перевагу буде мати той, хто першим зайде на продаж з новим товаром та консолідує навколо себе однодумців. Але треба бути готовим взяти на себе відповідальність ризиків, що пов’язані з новизною культури. Не всі фермери готові до змін, вирощувати, наприклад, батат, чуфу, амарант, аспарагус чи нут.
Прикладом нового мислення та підходу до бізнесу може стати фермерське господарство Олега Демченко, що в селі Любимівка Каховського району. Нестабільні ціни на борщові овочі, постійні коливання попиту змусили господаря шукати нові культури для вирощування. Такими для нього стали спаржа та шафран.
До речі, крокус – це маленька рослина, з бульбоцибулиною, а шафран – назва спеції, що є приймачками крокусу.
2 роки тому Олег спробував вирощувати шафран. Посадковий матеріал (цибулинки) був закуплений в Голландії та висаджений на 5 сотках господарства. Перевагами крокусу є морозостійкість, невимогливість до поливу та відсутність потреби у хімічній обробці, тобто, отримується органічна сировина. Але щоб зібрати 1 г сухої спеції треба 200 квітів, адже 1 квітка дає всього 3 приймачки і вимагає трудомісткої ручної праці. Все це компенсується вартістю продукту, адже шафран – найдорожча спеція у світі. Його вартість завжди була дорожче золота. Цього року з 20 соток було зібрано 700 г спеції.
Ринок збуту – друзі, знайомі та інтернет. Додатково реалізовуються цибулини на розсаду. В майбутньому планується засадити крокусом 3 га, є перемовини на поставку шафрану в Болгарію. Крім того, можна використовувати пелюстки, адже їх можна заварювати як чай. Харківський інститут фармакології використовує рослинну сировину, яку передав Олег Демченко, для дослідження впливу крокусу на ракові захворювання.
Крім шафрану, на господарстві Олега Демченко вирощується спаржа.
Спаржа – це молоді пагони аспарагусу, дієтична овочева культура близька до цибулі. Цей делікатес містить багато вітамінів та мікроелементів, корисний при гіпертонії та для статевої системи. Тож тільки гарні ресторани мають спаржу в своєму меню, ціна на неї відповідна. У господарстві вирощується 2 види: зелена та фіолетова (більш ексклюзивна і дорога). Проблематичність цієї культури в тому, що є високі вимоги до зовнішнього вигляду, розміру, рівності пагонів, тож залишається багато «не кондиції». З 1 га городу було зібрано 1 т спаржі, яка розійшлася по ресторанах та супермаркетах України.
«Зі своїми нішевими культурами проблем не маю. Особливо, якщо порівнювати їх з минулими, звичайними овочами. «Новачки» мають свою проблематику, але вона окупається ціною на продукцію. Планую розширяти для них площі, маю зацікавленість у консолідації партії товару», – коментує Олег Демченко фермер з Любимівки.
З таким винятковим і цікавим досвідом восени 2017 року приїхали ознайомитися студенти-першокурсники ХДАУ. Ця зустріч стала можлива завдяки співпраці Аграрного університету та ГО «Земля Таврії» і фінансовій підтримці UHBDP. Близько 50 майбутніх аграріїв мали можливість подивитися поля, задати питання, перейняти досвід. Двоє студентів 4 курсу виявили бажання писати дипломну роботу по шафрану.
Виробники сільськогосподарської продукції, що думають про майбутнє, шукають різні шляхи – вже готові вирощувати нішеві культури. Про це свідчить попит на інформацію, зацікавленість фермерів. Існує багато проблем, які потребують вирішення: переробка, налагодження ринків збуту, популяризація споживання, спеціальне обладнання, тощо. Добре, коли інформаційну підтримку охочим фермерам вже можна отримати, у Проекті, ставши членом UHBDP.
