Наразі Михайло Романцов служить у 124-й окремій бригаді територіальної оборони.
“Я не люблю якихось пафосних слів, але я патріот своєї держави, готовий зробити для своєї держави те, що в моїх силах. Хай я не зовсім молодий, але роблю все, що можу. І біжу, як молодий олень, виконую свої завдання, сам собі ставлю більшість цих завдань і сам виконую”, — говорить військовий.
Боєць народився у Рубіжному Луганської області. У 1989 році одружився з киянкою та переїхав до столиці. До початку повномасштабного вторгнення працював журналістом у друкованих виданнях. Був учасником Помаранчевої та Революції Гідності. 15 лютого 2022 року записався до лав тероборони.
Зараз по службі, говорить Михайло, контактує з волонтерськими організаціями та цивільними людьми. Завдяки їх підтримці, зокрема вдалось отримати мобільну ремонтну станцію вартістю мільйон 250 тисяч гривень.
“Це все зібрали люди. По 50 гривень були пожертви, були по дві тисячі гривень, хто скільки може. Це пересувне СТО на колесах, там є зварювальний апарат, генератор поставлений, зарядна станція, шиномонтажний комплекс, лебідка, підіймальний кран і так далі, тобто всі набори інструментів. Машина, яка може прибути на будь-яке місце в полі, де зазнала ураження артилерійської автотехніки, на місці поміняти колеса підлатати, підварити та вивезти ту машину, врятувати таким чином”, — каже він.
Військовослужбовець каже, має надійний тил – волонтерством займається його родина. Дружина у Києві плете сітки, дочка збирає на автомобілі для війська.
“Одна з грамот є визнанням заслуг моєї доньки Богдани Романцової. В даному разі перед нашим батальйоном в неї є інші нагороди відзнаки від інших військових частин, але те, що вона зробила за ці майже два роки — гідна допомога. Вона зараз займається тим, що два автомобілі оформлює. Один через письменницьку спільноту, оскільки вона літературний критик і в неї, звичайно, знайомі всі серед письменництва. Для нас оформлює автомобіль такий”, — розповів військовий.
Михайло говорить, що має свій оберіг. Янгола носить у наплічнику два з половиною роки. Поробку передали разом з гуманітарною допомогою.
“Якби ви побували в розташуванні будь-якого підрозділу від штабу батальйону і до якогось там звідного опорного пункту, ви побачили, що на стінах є ці малюнки, на стінах є дитячі листи. На стінах є поробки, які вони роблять, обереги з мотузочок плетуть там, є лелеки, стрічечки люди носять, браслети так вони роблять. Дуже розчулюються хлопці, коли отримують синьо-жовті ці стрічки носять і кажуть: Це оберіг, це мене береже”, — каже боєць.
Після перемоги, розповідає Михайло, янгол буде однією з реліквій у його родині.
