У день тринадцятої річниці в статусі академії (14 червня 2024 року-ред.), зі 190-літньої історії найстаршого морського навчального закладу України, отримали надзвичайно важливий лист від Інститут літератури ім.Т.Г.Шевченка НАН України.
Редакція інформаційного видання “Український південь” публікує його зміст:
Безмежно вдячні Вельмиповажній науковій установі за увагу до історії морської освіти.
Висловлюємо свою приязнь до Вашої ініціативи глибше пізнати історію становлення академії, дослідити долі її випускників, серед яких – і пов’язані з родиною українського світоча Тараса Шевченка.
Листи поета до свояка Варфоломія, у яких митець серед іншого цікавився успіхами у навчанні дітей свого родича – Андрія, Каленика, Євфросинії, Ганни, а згодом брав безпосередню участь в організації їхнього навчання, друкуються за публікаціями в журналі «Основа» за 1861, 1862 роки. Оригінали цих листів не збереглися, тому надати копій нема можливості. Із кореспонденції письменника до Варфоломія Шевченка від 15 травня 1860 р. відомо, що Тарас отримав в Петербурзі лист від юнаків. «Шкода, що твої хлопці написали до мене чортзна по-якому; вони хоча б у Прісі (їхньої сестри, яка навчалася в пансіоні мадам Соар в Києві) училися писать по-людському», – скаржився поет, котрий завжди просив родичів звертатися до нього українською мовою. Жодний з цих дитячих листів невідомий.
За дослідженнями авторитетного літературознавця Сергія Єфремова Андрій Варфоломійович Шевченко (1849–1927) навчався у другій київській гімназії, згодом служив контролером на цукровому заводі біля м. Іванкова, у 1920-х працював сторожем у 1-й школі в Києві. Постає питання чи міг Андрій проходити вишкіл у Херсонському училищі торгового мореплавства, адже в 1859 р., коли відбулася його поїздка в Херсон (орієнтовно в другій половині літа), Андрієві виповнилося тільки 10 чи 11 років, а в училище приймали хлопців з 14–17 років.
У збережаних спогадах Андрія Варфоломійовича Шевченка інформація про цю сторінку його біографії відсутня, в той же час він пригадав прогулянки з поетом корсунськими садами влітку 1859 р. і його любов до української пісні
(Савченко Ф. Шевченко на Черкащині в спогадах сучасників // Україна. 1925. Кн. 1–2. С. 160–161).
Достеменно відомо, що в училищі навчався найстарший син Варфоломія Шевченка – Каленик (народився, ймовірно, 1845. За сповідною книжкою с. Кирилівка у 1848 р. йому було 3 р. // ЦДІА, Київ. Ф. 127, оп. 1012, спр. 2256, арк. 695 зв.). Цим успіхам радів поет: «Каленика поцілуй тричі за мене, і скажи йому, що як добре знатиме математику, то астрономію і навігацію за пояс заткне. Отак і скажи йому» (лист від 5 жовтня 1860 р.). Очевидно, навчання було перервано, адже за свідченнями історика Олександра Чорного і, певно, відомими Вам відомостями, повний курс мав тривати 4 роки (Чорний О. Херсонське училище торгового мореплавства // Наукові записки: історичні науки. Вип. 10. 2010. С. 249).
Тарас Шевченко продовжував опікуватися долею Каленика, клопотався про його зарахування до «Русского общества параходства и торговли» в Одесі, про що знаємо з його листів до Варфоломія від 2 грудня 1860 р., 22 та 29 січня 1861 р.
Зокрема, поет звертався у цій справі до батька відомого українського історика Миколи Аркаса – майбутнього головного командира Чорноморського флоту і портів Миколи Андрієвича Аркаса. Він у той час служив у Чорноморському флоті під керівництвом Григорія Бутакова, брата Олексія Бутакова, в експедиції якого Шевченко вивчав Аральське море у 1848–1849 рр. Тарас Шевченко також писав начальнику майстерень «Общества параходства и торговли» в Одесі Іваницькому. Каленик працював землеміром і помер у віці 26 років, тобто на поч. 1870-х (Повне зібрання творів Тараса Шевченка. Т. 3. Листування. К., 1927. С. 895).
Зичимо Вам всіляких успіхів у Вашій праці та Перемоги!
