Минулого тижня п’ять українських і міжнародних організацій, серед яких була і МІПЛ, презентували спільний аналітичний звіт “Лікарні під прицілом: як Росія впродовж року знищувала систему охорони здоров’я України”. У звіті задокументовано понад 700 атак Російської Федерації на медичну інфраструктуру та медиків за майже рік повномасштабної війни. Зібрані докази дають підстави говорити про атаки як про воєнні злочини і потенційно — про злочини проти людяності.
Дискусія в Центрі стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) — потужному аналітичному центрі Сполучених Штатів — була присвячена саме цьому звіту.
Від МІПЛ у ній взяли участь координаторка Тетяна Катриченко і колишня полонена бойова медикиня Анна Олсен. Онлайн долучилася Уляна Полтавець, українська координаторка організації Physicians for Human Rights, яка також працювала над звітом. Модерував дискусію Дж. Стівен Моррісон, старший віцепрезидент та директор Центру політик глобального здоров’я в CSIS.
Анна Олсен згадала перші дні повномасштабного вторгнення в Маріуполі, де вона перебувала на службі як бойова медикиня: “Було безліч поранених. Багато військовослужбовців і цивільних, які перебували у міських лікарнях, були жорстоко вбиті військовослужбовцями Російської Федерації”.
Анна розповіла, що російські військові захоплювали інфраструктуру міста, де влаштовували собі місця оборони. Вона ж разом із іншими співслужбовцями намагалася облаштувати на металургійному комбінаті імені Ілліча умови для лікування поранених, який щодня ставало дедалі більше, деякі потребували ампутації кінцівок.
“На момент взяття в полон моєї бригади (в середині квітня 2022-го — МІПЛ) у нас було понад 980 поранених військовослужбовців, які досі перебувають в полоні”, — сказала Олсен. За словами медикині, цих поранених росіяни відправляли в так звані лікарні на тимчасово окупованих українських територіях, але належної медичної допомоги їхм не надавали. Відсутність адекватного лікування доводить і стан здоров’я військовослужбовців, з яким вони повертаються з полону.
Анна також наголосила на тому, що полонені не мають доступу до представників Міжнародного комітету Червоного Хреста: “На всі наші запити і прохання зв’язатися з ними російські військовослужбовці відповідали в дуже грубій формі”.
Замість медичної допомоги військовополонених і цивільних заручників жорстоко били і катували. “Повне знеструмлення електрошокеру на тілі ми називали найлегшим видом тортур”, — розповіла Анна, яка також пережила катування.
Говорячи про документування злочинів росіян, зокрема щодо закладів охорони здоров’я і їхнього персоналу, Тетяна Катриченко зазначила, що Медійна ініціатива за права людини організовує польові місії і спілкується з постраждалими на місцях, щойно Збройні сили України звільняють ту чи іншу територію з-під російської окупації. Так само МІПЛ багато спілкується з людьми, які перебувають на окупованих землях.
“Історій, які ми бачимо там, у полі, набагато більше, ніж є в цьому звіті”, — сказала Тетяна. Як приклад, вона навела історію про фельдшерів, які організовували пункти надання медичної допомоги в себе вдома, тому що іншого варіанту лікувати місцеве населення під час окупації не було. Цим фельдшеркам росіяни забороняли виходити за межі свого подвірʼя. Тетяна Катриченко розповіла і про те, як через окупацію, не маючи доступу до ліків, помирали люди з важкими хворобами.
Координаторка МІПЛ наголосила на тому, що десятки цивільних і військових медиків досі перебувають у російському полоні. Там вони стають свідками ненадання медичної допомоги іншим полоненим. За її словами, про це важливо говорити, тому що ця тема недостатньо висвітлюється в інформаційному просторі.
На запитання модератора дискусії Дж. Стівена Моррісона, який запит має почути міжнародна спільнота, зокрема Конгрес США, Тетяна відповіла: “Насамперед, важлива підтримка України. Увага до того, що відбувається, не має ставати меншою, тому що це битва не лише за Україну, це битва за демократію”.
Дивіться повний запис дискусії на відео нижче (англійською, виступи Тетяни Катриченко і Анни Олсен — українською з перекладом).
