Завершальний знімальний день благодійного фотопроєкту «Сильні духом» пройшов 23 липня на території Херсонської обласної клінічної лікарні. Його учасники – медичні працівники та діти з інвалідністю.
Лікарі і медсестри позують разом із дітьми з інвалідністю, вони стали учасниками четвертого знімального дня благодійного фотопроєкту.
Серед них – директор обласного департаменту здоров’я Віктор Короленко:
“Це не просто світлини, фотографування з дітьми з особливими потребами. Ми не тільки медичні працівники, люди, які на ранніх стадіях діагностують недугу, але ми також і батьки. Мені дуже сподобалося, ви самі бачили, дитина підходить перший раз, спочатку він не хотів, потім мама каже, візьміть його за руку і потім він вже просто не хотів відходити”.
Цього разу до участі запросили дітей, які проходять реабілітацію у спеціалізованому центрі, розповіла ініціаторка проєкту Марина Колокот.
“Ми сьогодні прийшли до наших янголів-охоронців у білих халатах, до медичних працівників. В зйомках були задіяні 12 дітей. І вперше, до нас долучився наш реабілітаційний центр і дітки з того центру. Багато дітей, тих, яких ми зараз вчимо, з якими маємо честь разом виступати, всі ці дітки починали в реабілітаційному центрі. Найважчу роботу зробили ці неймовірні, чуйні і високопрофесійні люди, які працюють в реабілітаційному центрі”.
Наталя Коротенко розказує про свого сина Максима, каже, участь у проєкті для них важлива, особливо приємно, продовжує жінка, що партнерами на знімальному майданчику стали саме медики.
“Нашому Максиму 8 років. Ми ходимо до центру реабілітації для дітей з інвалідністю, цього року ми підемо до першого класу. Дуже багато досягнень – Максим гарно пише, може рахувати до сотні. Завдяки лікарям, організаціям людей з інвалідністю, наші діти отримують допомогу: медичну і моральну”.
Суспільне ХерсонСину Ганни Грязнової 8 років, жінка розповідає, народила двійню – Данила і Івана. У останнього – ДЦП.
“Я – мама активна, намагаюся соціалізувати свою дитину скрізь, я не соромлюся. Хочу показати людям, що наші діти нічим не гірші, вони, навіть, можуть бути добрішими. І показати людям, що наші діти є. Він у мене звичайна дитина, ну й що, що він не ходить, нічого страшного, він піде”.
Своїми враженнями від знімального процесу поділилися фельдшери медицини катастроф. Роман Ярмолович каже, такі заходи треба проводити частіше.
“Такі проєкти потрібно частіше проводити, вони об’єднують дітей, об’єднують суспільство, дорослих. Ми працюємо з усіма категоріями населення, тому із дітьми було не важко працювати.
