Підтримка соціально-вразливих верств населення є одним з пріоритетів реформ в Україні. Гостро стоїть питання з наданням медичної допомоги, необхідних соціальних послуг. Цих речей потребує як працездатне населення, так і ті, хто не може про себе подбати. Люди, позбавлені постійного місця проживання, радше належать до другої категорії. Ставлення до таких осіб у нашому суспільстві суперечливе. Одні їх зневажають, інші вважають що це люди, яких до такого життя привели складні обставини.
Передусім, безхатченки є громадянами України, які мають право на базові послуги. В Одесі з 2002 року працює міський центр з реінтеграції для осіб без певного місця проживання. До 2016 року в місті за адресою Ціолковського 1 була лише одна будівля, де подібну допомогу могли отримати тільки чоловіки. В 2016 році створили робочу групу з реформування таких послуг. Провели ремонт в існуючому приміщенні та полагодили будівлю за адресою Балтська дорога 2. Саме тоді з’явилась можливість допомагати жінкам.
Сьогодні центр має дві філії. На Ціолковського приймають чоловіків, будівля може розмістити 94 людини. Ще 20 ліжкомісць з’являються взимку, тобто загалом тут може мешкати 114 осіб в холодну пору року. За адресою Балтська дорога 2, відведеному для жінок, у звичайний сезон може жити 80 осіб плюс на 10 більше взимку. Загалом, всі філії реінтеграційного центру можуть прийняти 204 людини. Заклад надає інформаційні, юридичні та соціально-побутові послуги, медичну допомогу та сприяє працевлаштуванню.
«Люди, що проживають на вулицях Одеси, будь-якого моменту можуть звернутися до центру абсолютно безкоштовно. Заклад існує на кошти городян та бюджету міста, що дає можливість надавати якісні послуги. Людина, яка звертається, отримує направлення, проходить медкомісію щоб визначити, що вона не представляє загрози. Якщо людина здорова, то може переселитись безпосередньо до центру. Перебувати там можна до 90 днів. Але якщо якась процедура по роботі з людиною не доведена до логічного завершення, цей строк продовжується», – каже директор КУ «Одеський міський центр реінтеграції осіб без визначеного місця проживання» Олександр Лімзаєв.
Відрахувати із закладу людину можуть тільки за неодноразові грубі порушення внутрішнього розпорядку. Якщо в людини є реєстрація, вона працездатна, документи в належному стані, її ставлять на облік в центр занятості. Волонтери допомагають їй знайти роботу, щоб вона змогла реінтегруватися в суспільство. Якщо це пенсіонер, то готуються документи щоб він зміг перебратися на постійне проживання до геріатричного пансіонату чи центру для людей з інвалідністю. За кошти міського бюджету був придбаний блок-контейнер.
Він складається із санвузлу , об’ємної душової кабіни, де можна помити людей навіть на інвалідному візочку. Є спеціалісти, що допомагають, медичні працівники, які контролюють процес. Сформований банк одягу, проводиться санобробка як чоловіків так і жінок, видається чисте вбрання. Це робиться для того, щоб людина перед зверненням до медичного чи якогось іншого закладу могла прийти туди у пристойному вигляді. Люди які проходять комісію, можуть проживати в центрі визначений період.
Для безпритульних, що з особистих причин не хочуть звертатися до центру, існує спеціальне приміщення, щоб вони могли помитися й перевдягнутися, отримати направлення на медогляд і, за бажання, поселитися. Це дуже важливо бо існує бар’єр в інших організаціях, де до гігієнічних процедур не пускають людей, що не пройшли флюорографію. Цьому є об’єктивні причини, але у центрі реінтеграції таких перешкод немає. Безпритульна людина може прийти з вулиці й отримати комплекс всіх послуг, які необхідні для цієї категорії громадян.
В осінньо-зимовий період роботи зазвичай стає більше. Коли температура повітря стає низькою, розвертаються пункти обігріву. В минулому році працювали палатки в Одесі, де люди отримували допомогу. Реінтеграційний центр тісно працює з різними благодійними фондами та громадськими організаціями. Люди знають, що місця в закладі є, їх укомплектовують за потреби. Центр повністю забезпечений їжею та водою, опаленням як в одній філії, так і в іншій.
Якщо людина, згідно трактування закону, відповідає статусу безпритульної, то її ставлять на облік до Одеського міського центру обліку бездомних громадян. Далі вона йде до ЦНАПу де реєструється за юридичною адресою Льва Толстого 7. Отримавши цю адресу, громадянин розширює свої можливості. Він може отримати фінансову допомогу при народженні дитини, стати на квартирний облік, отримати паспорт громадянина України, брати участь у виборах, відновити документи, працевлаштуватися, отримати матеріальну підтримку в центрах соціального захисту, оформити пенсію, підтвердити інвалідність.
«Останнім часом кількість бездомних людей, з певних причин, в Одесі тільки зростає. Такі громадяни опиняються у все важчих умовах. Державою у вирішенні питань осіб без постійного місця проживання був прийнятий ряд законів. В людей, що опиняються на вулиці, виникає велика кількість проблем. Для їх вирішення потрібна реєстрація, облік, чим і займається центр. Він заснований рішенням Одеської міськради в 2007 році. У нас з початку існування було зареєстровано 11 тисяч 670 людей. Взяли на облік 10 649, люди отримуючи нашу реєстрацію, отримували доступ до наявних можливостей», – зауважує директор КУ «Одеський міський центр обліку бездомних громадян» Микола Стельмах.
Люди, які не мають постійного місця проживання, подекуди й самі ігнорують потрібну допомогу. Такими громадянами опікуються спеціалісти, які шукають тих, кому може знадобитись підтримка. Патрулювання ведеться цілий рік, а не тільки зимово-осінній період. Є соціальний робітник, який ходить місцями скупчення безпритульних та, спілкуючись з ними, дізнається про їхні потреби. Якщо людина серйозно хвора, викликається швидка допомога, надаються юридичні послуги, підшукується тимчасове житло. Але кінцевою метою є повернення людини в суспільство, щоб вона змогла почати нове життя.
Приєднуйтесь до нас у соцмережах:
Facebook, YouTube, Instagram, Telegram, Twitter
