Про унікальний витвір – кам’яні вишиванки написали в українському виданні про туризм “Українер“.
Нова Каховка — молоде містечко на півночі Таврії, створене в 50-х роках минулого століття для будівельників Каховського гідровузла. Всі споруди зводилися за єдиним планом, нашвидкоруч, а тому вийшли одноманітними й невиразними. Тоді ж до міста приїхав художник Григорій Довженко, послідовник школи бойчукістів. Разом із колегами Довженко створив 80 унікальних різьблених панно, що прикрасили стіни всіх будинків та змінили обличчя міста. Згодом радянські видання критикували Довженка за «архітектурні надмірності». Зараз його твори вважають унікальним мистецьким явищем, якому вже сучасники дали назву — «кам’яні вишиванки». Нині орнаменти під загрозою знищення — не лише під впливом часу, а й через утеплення будинків та «осучаснення» фасадів. Силами місцевих активістів «кам’яні вишиванки» поступово повертають місту.
Про будівництво Каховської ГЕС і Нової Каховки у 1958 році вийшла кінострічка «Поема про море». Коли за кілька років до того відомий письменник та кінорежисер Олександр Довженко приїхав до міста писати сценарій майбутнього фільму, то був вражений сірістю та понурістю тамтешніх забудов. Саме за його письмовим проханням Академія архітектури направила в новостворений населений пункт групу художників та архітекторів, які охоче взялися за оздоблення фасадів. Серед них був Григорій Довженко. Майстри працювали до 1955 року, за цей час вдалося прикрасити кожну будівлю міста: від житлових будинків до шкіл та адміністративних будівель, — всього близько 180 споруд. За ескізами Довженка були створені унікальні орнаменти, які не повторюються.
У своїх роботах художник втілив основні ідеї бойчукістів (художників-монументалістів, учнів і послідовників Михайла Бойчука — авт.). Це виявляється в простоті й схематичності традиційних фігур, переплетених візерунках із зображенням птахів і рослин, а також в ідеї популяризувати українське мистецтво та поєднувати красу і буденність.
Разом із Довженком над створенням орнаментів працював син Тарас та представники школи бойчукізму, зокрема Олександр Мизін. Усі панно вийшли міцними, як камінь, завдяки чому і збереглися донині. Секрет міцності — в особливому розчині штукатурки, рецепт якого винайшов і запатентував Григорій Довженко. Розпис по сирому тиньку (штукатурці — ред.) на основі поліхлорвінілових синтетичних смол значно полегшував роботу майстрам, адже він застигав довше, ніж звичайний.
Статті в радянських виданнях після 1955 року, присвячені Новій Каховці, характеризують орнаментальні рельєфи Довженка як непотрібні вицяцьковування, проте зараз вони мають статус пам’яток архітектури і перебувають під захистом місцевої громади й активістів.
Приєднуйтесь до нас у соцмережах:
Facebook, YouTube, Instagram, Telegram, Twitter
