З 25 листопада по 10 грудня у 16 містах України, в тому числі й у Херсоні, проходять Дні Активізму проти гендерного насильства. Місія цих 16 днів – донести до найбільшої кількості жінок, що насилля над ними є неприпустимим, розповісти про те, як потрібно захищати свої права, показати, які є механізми виправлення ситуації.
Акцію проводить представництво програм розвитку ООН в Україні, підтримують Херсонський центр соціальних служб для сім’ї, молоді та дітей й громадські організації. За даними херсонської поліції, щороку фіксується близько 4 тисяч викликів, які пов’язані з насиллям у родині. Але далі виклику поліцейських справа не рухається. Жінки не хочуть писати заяви на чоловіків. Насправді масштаби насилля щодо жінок набагато більші. За соціологічними дослідженнями, насилля зазнає кожна 10-та, тобто близько 40 тисяч херсонок.
«Чому не звертаються за допомогою? Тут багато факторів: не знають, що можуть відстоювати свої права, не готові їх захищати, є почуття провини, яке активно підтримує чоловік: «ти сама винна у цій ситуації». Зараз ми бачимо у питанні створення Кризового центру в Херсоні, що багато хто з чоловіків ставиться до цієї проблеми як не до суттєвої», – прокоментував в ефірі телеканалу “Скіфія” в телепрограмі “Перехрестя думок” заступник директора Херсонського обласного центру соціальних служб для сім’ї, молоді та дітей Богдан Руденко.
Відкриття Кризового центру у Херсоні, де б могли перебувати певний час всі, хто став жертвою насильника, поки блокується. Торік подібні заклади відкриті у Харкові та Кривому Розі. Утримання центру на 20 місць обійшлось би близько 800 тисяч гривень на рік. Ці кошти можуть здаватись великими, але це набагато дешевше, аніж витрати на ліквідацію наслідків насильства. До того ж, модель насильницької поведінки копіюють діти і переносять у власні родини.
«Людина має право вимагати від держави створення умов, коли б її особисті права могли б належним чином реалізовуватись. І це не лише система покарання за насилля, а й створення умов, коли б цей факт не міг би відбутись. Тобто не звертатись до поліції, а прийти вдвох до психолога, до спеціалістів Кризового центру і вирішити проблему. Але доки людина не хоче відстоювати свої права, досить складно її захистити. Тому наша акція має на меті розповісти про проблему і показати механізми її вирішення», – роз’яснює керівник правозахисних програм розвитку ООН в Україні Світлана Колиско.
До акції долучились священики. У разі створення Кризового центру вони готові відгукуватись на запрошення, приходити, спілкуватись із жінками, що перебувають у складних життєвих обставинах.
«Це природньо, що ми в цій темі. Біблія говорить, що жінку треба шанувати, ставитись до неї з повагою. Ніхто не повинен терпіти насилля. Кризовий центр має стати територією захисту від цього явища. Ми готові працювати і допомагати всім жертвам насилля», – прокоментував настоятель храму Святої Тройці, протоієрей Євген Сидоренко.
Головне, що проблема гендерного насильства вийшла на публічне обговорення. Протягом «16 днів проти насилля у 16 містах України» відбуваються заходи, що привертають увагу суспільства до цієї проблеми.
