У ці жовтневі дні Олександру Бордаку виповнилося б 45 років. Віддати шану герою прийшли його рідні, близькі, друзі, члени Спілки учасників АТО Білозерського району «Звитяга», бойові побратими, односельці.
Воїн загинув 5 серпня 2015 року під час виконання бойового завдання, внаслідок артилерійського обстрілу. Олександр Бордак влітку 2014 року пішов добровольцем до лав Збройних Сил України. Служив стрільцем – помічником гранатометника 28-ї окремої гвардійської механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України. Брав участь у антитерористичній операції на сході України. 5 серпня 2015 року вночі солдат Бордак загинув під час обстрілу в районі Мар’їнки Донецької області.
Олександр йшов на війну не за орденами та медалями, а свято вірив у те, що виконує свій обов’язок. Указом Президента України нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
«Коли я його запитала його, чому він вирішив туди їхати, то він мені коротко відповів: «А хто, як не я повинен захистити Україну?» – розповіла Ольга Ляшенко, мати Олександра Бордака.
Білозерський селищний голова говорить, що саме розповіді Олександра Бордака спонукали його піти добровольцем в армію та взяти участь у антитерористичній операції.
«Його приклад мужності, його розмови про вибір України та її захист, стали поштовхом до того, щоб вступити добровольцем до збройних сил України», – розповів Олександр Царюченко, Білозерський селищний голова, учасник АТО.
Його мати, Ольга Митрофанівна, говорить, що побратими Олександра постійно приїжджають до неї. Кожен день народження свого сина вона зустрічає з військовими.
2014-го року по всій Україні були визначені почесні місця на цвинтарях для поховання загиблих героїв. У Білозерці ця ділянка пустувала довго. Але у серпні 2015-го на ній з’явилася перша могила. Саме в ній знайшов вічний спокій Олександр Бордак.
Загалом у Білозерському районі поховано 17 військових, які загинули під час бойових дій в зоні АТО. Місцеві жителі сподіваються, що нових могил вже не буде.
