Минулого року в Херсоні КП “Херсонелектротранс” намагалось закупити 10 тролейбусів Skoda 14TR за ціною, значно вищою за середню в Україні. Ця ситуація набулачималого резонансу, в результаті чого закупівля не відбулась, а кошти було спрямовано на погашення боргів КП “Херсонелектротранс” за сплатою ЄСВ. Проте, незважаючи на закупівлю цьогоріч нових тролейбусів із низькою підлогою – головна вимога мешканців Херсона – місто знову залишилось “із рогами”. Чому? Про це – далі.
Як закуповували тролейбуси в Херсоні
Ера відкритих даних дозволяє слідкувати за купівлею тролейбусів в Україні коштом держави. За період з 01.01.2016 до 13.09.2017 за даними пошуково-аналітичної системи 007.org.ua та Є-data Херсон лише у 2017-му році здійснив попередню оплату за чотири новенькі “Богдани” з низькою підлогою. Минулоріч КП “Херсонелектротранс”спробувало закупити 10 тролейбусів Skoda 14TR, проте закупівля була настільки суперечливою і мала настільки багато порушень, що завдяки журналістам, громадськості та небайдужим депутатам саму закупівлю було скасовано, а кошти відправлено на погашення чергового боргу КП “Херсонелектротранс”: сплату ЄСВ. Тобто мешканці міста залишились “з рогами”.
Цьогоріч тендерний комітет КП “Херсонелектротранс” вже врахував вимоги громади і закуповує нові тролейбуси українського виробництва (передплату 70% вже здійснено).
Проте на 20 млн. виділених коштів таких тролейбусів можна купити лише 4. Якби не зухвалість керівництва підприємства минулоріч, місто б могло мати ще 3 аналогічні тролейбуси минулого року, тобто в сумі – принаймні сім нових машин. Оновлення тролейбусного парку на 4 – 5 нових машин щороку в Херсоні цілком можливе. Якщо “розбавити” цю кількість вживаними машинами з низькою підлогою, це може бути до 10 машин щороку. Непоганий темп оновлення для 300-тисячного міста, де тролейбусний парк нараховує 38 – 41 машин, які щодня виходять на рейс, а потреба становить близько 60-ти. Враховуючи те, наскільки застарів тролейбусний парк Херсона (нові машини не закуповували вже понад 10 років, а середній вік рухомого складу – понад 20 років), оновлення необхідне, причому переважно новими моделями: вони не потребуватимуть протягом довгого часу капітального ремонту, а це – економія бюджетних коштів.
Де і як закуповували електротранспорт
Будь-яка критика актуальна тоді, коли носить порівняльний характер. Може в Херсоні все не так погано? На жаль, ні: дійсно погано. І це легко довести.
Ми “захопили” для аналізу період 01.01.2016 – 13.09.2017, тобто трошки більше за півтора роки. За цей час Одеса, наприклад, поповнила свій рухомий склад електротранспорту п’ятьма “Богданами” (2016 рік), тобто новими тролейбусами українського виробництва, на загальну суму 26,75 млн. грн. Небагато для “мільйонника”, проте якісно. До того ж, Одеса має кілька видів громадського транспорту, тому КП “Одесміськелектротранс” закуповував не лише тролейбуси.
Якщо Одеса – це місто, яке в кілька разів перевищує Херсон за плоощею та кількістю жителів, то, наприклад, Чернівці на Херсон дуже схожі: трохи менше жителів (близько 265 тис. проти херсонських 290 тис.), два види громадського транспорту. Але там цьогоріч віднайшли можливість оголосити закупівлю тролейбусів нових на 33 млн. грн. і ненових на загальну суму 31,5 млн. грн., причому на 15,1 закупівля вже відбулась (місто має отримати тролейбуси Skoda TR не раніше 1998 року випуску), а ще 16 млн. грн. очікують подання пропозицій. Отже, міська влада відшукала можливості для оновлення рухомого складу, хоча минулого року в місті також закупівлі електротранспорту були доволі скандальними. Всього ж Чернівецька міська рада запланувала оновлення складу електротранспорту у 2017 – 2020 рр. на 60 млн. грн., що Херсону, на жаль, може лише ввижатись уві сні.
Вражає розмахом оновлення транспорту 230-тисячний Кропивниький. Місто, менше за Херсон, оновлює у 2017 році автобусний парк на 70 млн. грн. бюджетних коштів (в Херсоні автобуси вже давно не закуповували ані за бюджетні кошти, ані за грантові чи інші донорські), а тролейбусний у 2016-му році оновився на 79 785 000 грн. закупівлею вітчизняних тролейбусів Дніпро Т-103. Аналогічними тролейбусами поповнився і Маріупольський тролейбусний парк у 2017-му році, витративши на це 28 186 200 грн.:
Отже, прифронтовий Маріуполь (близько півмільйона жителів) віднайшов кошти на придбання оптимального варіанту тролейбусів, а Херсон, який, слава Богу, не відчуває жахів війни, – ні.
Варто звернути окрему увагу на те, що деякі міста України вже оновлюють або принаймні планують оновити свій парк електротранспорту новими бездротовими моделями: вже згаданий Кропивницький,Рівне, Дніпро. Вартість такого електробуса становить близько 7,5 млн. грн. – це за транспорт, обладнаний одночасно електро- та дизельним двигуном. Із одним видом паливного двигуна – дешевше. До речі, Рівне менше за Херсон – там близько 260 тис. мешканців. Зразок дуобуса, презентованого у Рівному, – на фото:
Як правило, в Херсоні люблять критикувати новітні технології, намагаючись довести, що для нашого місто це маревно: нібито не підлаштована інфраструктура міста. Маревом є подібне твердження, адже електробуси вже протестували у кількох містах України, зокрема таких, які мають круті підйоми та спуски (як у Херсоні), вибоїни тощо. Отже, якби у херсонської влади було бажання, цілком можна було б оновити і херсонський парк. Але, на жаль, херсонському керівництву не до цього…
Синдром Павліка Морозова в херсонському електротранспорті
Доки в інших обласних центрах України оновлюють електротранспорт, в Херсоні керівник КП “Херсонелектротранс” Єгор Устинов бореться…. з українською мовою у школах, стверджуючи про те, що “в украиноязычных школах вдалбливают, что русскоговорящие – это люди второго сорта” (скріншот).
Звідки пан Устинов має таку інформацію, невідомо, але херсонці сходяться на думці, що очільника комунального підприємства міг спіткати синдром Павліка Морозова, адже мати Єгора Устинова –Наталя Устинова – директор херсонської гімназії №1.
Також на КП “Херсонелектротранс” систематично утворюється заборгованість за податками і зборами, яку підприємство систематично погашає разом зі штрафами і пенею за рахунок бюджетних коштів. До речі, саме так відбулось минулоріч, коли вивільнені від закупівлі тролейбусів кошти спрямували на погашення боргу КП “Херсонелектротранс” за ЄСВ. Звісно, виною всьому – попередники.
Наявність подібної політики жодним чином не сприяє ефективному плануванню та використанню бюджетних коштів, зокрема для закупівлі тролейбусів. Також це не дозволяє брати участь у програмах, наприклад, Європейського банку реконструкції та розвитку, який регулярно надає кошти для придбання транспорту. Зокрема, їхньою програмою планує скористатись сусідній Миколаїв. Але для участі у таких програмах підприємство не повинно мати боргів. Для КП “Херсонелектротранс” це наразі мрія, а отже, і для більшості мешканців та гостей Херсона. Тим паче, що місто знову потрапило до невтішного місця в рейтингу інвестиційної привабливості: поряд із прифронтовою Донецькою областю.
Зазначене вище не заважає КП “Херсонелектротранс” “впроваджувати” системи оплати проїзду за допомогою QR-коду. Офіційний сайт Херсонської міської ради навіть стверджує, що Херсон це зробив першим в Україні. Навіть якщо це так, то Херсон – це перше місто в Україні, де в старезних тролейбусах, які мешканці ігнорують на користь більш комфортних маршруток (вартість проїзду наразі відрізняється лише на 0,50 грн.), можна сплатити за проїзд за допомогою QR-коду. Цинічно, але, на жаль, реалістично. Щоправда, у статті міської ради зазначено, що “у всіх тролейбусах будуть встановлені pos-термінали”. Цього – на жаль чи на радість – іще не відбулось. Проте очільника КП “Херсонелектротранс” на честь 25-річчя електричного транспорту в Україні нагородили подякою, про що він сповістив на своїй сторінці у Фейсбук. Сучасні медійники називають це тонким тролінгом.
Нещодавно у ЗМІ з’явилась інформація про чергові виявлені порушення у сплаті податків та зборів КП “Херсонелектротранс”. Якщо це виявиться правдою, Херсон найближчим часом може навіть не сподіватись на оновлення тролейбусного парку. Натомість кожен херсонець заплатить за подібні порушення, адже гасити борг доведеться з міського бюджету – це вже добра херсонська традиція, а херсонці вже не вперше опиняються із тролейбусними рогами.
Автор: Євгенія Вірлич
