Херсонський капелан взяв участь у всеукраїнському з’їзді

250 священиків, які мають посади у підрозділах Збройних Сил, Національної гвардії та державної прикордонної служби, вперше зібрались у Дніпрі, щоб визначити, за якою моделлю розвиватиметься капеланство в Україні і отримати практичні поради від психологів. До заходу долучився і представник Херсонської єпархії Київського патріархату Української православної церкви священик Ігор Семеніхін.

Серед трьох моделей, які запропонувала держава для визначення статусу священиків, які постійно перебувають при військових частинах, учасники зборів обрали «спеціальне звання». Цей статус передбачає, що військовий капелан захищений статтями закону як військовослужбовець. Капелан може виконувати і функції психолога.

«Коли проводиться богослужіння священик повинен бути таким, яким його звикли бачити в храмі: в підряснику, рясі, єпитрахилі, з молитовником та хрестом у руках. Але якщо потрібно – виконувати ту ж роботу, що виконують солдати й офіцери – тягнути рюкзак тощо. І має бути капелан вже у військовій формі», – розповів головний військовий капелан Херсонської єпархії УПЦ КП Ігор Семеніхін.

Ситуації, що виникають у зоні бойових дій, потребують великих душевних зусиль від капеланів та знань і технік, як допомогти бійцям впоратись зі стресами, посттравматичним синдромом.

На перший з’їзд були запрошені психолог та доктор медичних наук Олег Чабан, який в тому числі має досвід у складанні протоколів дій для НАТО та Британії.

«Нам пояснили, що у людини на війні всі почуття загострені, є лише чорне й біле, свій-чужий, добре-погано. Якщо хтось поряд з тобою в окопі, це той, на кого можна покластись. Але потім вони повертаються у мирне життя і стикаються з бюрократичною тяганиною. І тоді виникають різні ситуації, коли чоловіки поводяться агресивно й неадекватно. До мене приходить багато дружин воїнів АТО із запитаннями і проханнями, як зрозуміти чоловіка? Я пропоную зустрітись із чоловіком і обговорити проблему. Потрібен психологічний супровід воїнів, звільнених у запас, і це можуть зробити місцеві священики», – продовжив Ігор Семеніхін.

Така модель працює у Латвії. Один з прибалтійських капеланів, який працює зі своїми співвітчизниками у миротворчих місіях, розповів, що бійця «передають» до священика за місцем проживання. Іноді потрібна допомога і професіональних психологів, щоб вивести демобілізованого зі стресового стану і повернути у мирне життя

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code