Ігор Йосипенко розповів про плани розвитку Бериславського району

Як вдається поєднувати депутатську діяльність, керівництво великим аграрним підприємством, а ще вести такий проект як „Кам’янська Січ”, займатись соціальними проектами? І все це – сфери діяльності однієї людини.

  Ігор Йосипенко вже другий рік є депутатом обласної ради, очолює аграрне підприємство і працює на своєму виборчому окрузі, так би мовити, наживо. Про те, що вдалось здійснити минулого року, а що „перекочує” на 2018, Ігор Йосипенко розповів “Українському Півдню.

 

–  Ігорю Васильовичу, які напрямки депутатської роботи Ви вважаєте найбільш успішними в 2017 році?

 

-Зроблено чимало, хоча хотілось би зробити ще більше. На розвиток соціальної сфери Бериславського району було залучено з бюджетів різних рівнів близько 10 млн. грн., які були використані на ремонт шкіл, дитсадків, будівництво спортмайданчиків. Чого тільки варте облаштування футбольного майданчика з штучним покриттям в с. Миловому, загальна сума проекту 1,5млн.грн.! І за допомогу в фінансування та реалізації даних проектів хочу подякува Андрію Гордєєву, Владиславу Мангеру та депутату Верховної Ради України Івану Віннику.

 

За мій особистий рахунок для мешканців Берислава були придбані меблі в школи і районну лікарню. Для соціально незахищених дітей закуплені більше півсотні шкільних рюкзаків. Близько півсотні інвалідних візочків та „ходунків” отримали мешканці Бериславського району, яким важко пересуватись самостійно. В 2017 році відбулось кілька суботників з очищення від сміття та благоустрою пляжів, разом з молоддю ми створювали спортивні майданчики. Цей напрямок будемо розвивати і цього року. Вважаю заслугою нашої команди, що врешті у Бериславському районі розпочато процес децентралізації. Голова облдержадміністрації Андрій Гордєєв підписав розпорядження про створення першої об’єднаної територіальної громади у районі з центром у Новорайському. Я думаю, що це початок великої роботи, яка найближчим часом буде продовжена, і у 2018 році ще кілька громад об’єднаються.

 

-Що для вас є об’єднана громада?

 

 -Я вважаю, що потрібно створити такі умови, щоб кожен мешканець, кожен фермер, який працює на цій землі, усвідомив, що в нього особисто є можливість впливати на всі процеси, які відбуваються сьогодні на селі. Фермер має розуміти, що він є господарем землі, на якій він працює, і ті податки, які він сплачує, йдуть на розвиток його села, на створення таких умов, щоб його діти захотіли залишитись тут працювати і створювати родини. І саме децентралізація нам дає таку можливість.

 

 – Яким був 2017 рік для аграріїв області та  для вашого господарства?

 

– Рік середньостатистичний. Врожай зернових зібрали непоганий, трохи гірше вродили олійні культури та технічні, наприклад, врожай сої був меншим, ніж очікували. Щодо нашого підприємства, то ми зібрали непоганий врожай гречки, але ціни немає. Якщо в 2016 році продавали тонну гречки за 17 тис. грн.., то сьогодні пропонують – 9 тис. (при собівартості у 12 тис).

Щодо озимих, то на полях нашого господарства стоїть гарна озимина при посушливій погоді, восени  почались рясні дощі на частині Бериславського району, випали близько 35 мм опадів, завдяки цьому отримали гарні сходи.

Зараз підприємство повністю забезпечено добривами і на підживлення озимих, і на посів ранніх зернових та олійних культур. Повністю забезпечені і насінням на цей рік. Тому перспективи непогані, залишилось перезимувати. Кожен агроном вам скаже, що для озимини краще не буває, ніж м’яка та сніжна зима.

 

 – Чи складно бути базовим господарством на селі? Від вас залежить і інфраструктура населеного пункту, і дороги, і соціальні об’єкти…

 

– Це відповідально. За керівником підприємства стоять працівники, родини. У кожного бувають свої проблеми, на які треба реагувати. З іншого боку, буває дуже приємно. Наприклад, ми перший рік працюємо на території Новокаїрської сільської ради, і ось вперше за останні десятиліття ця сільрада не є збитковою, тобто не дотується з районного бюджету завдяки тому, що ми „зайшли” на її територію та почали сплачувати податки до місцевого бюджету. В чому це проявляється? По-перше, ми розбудовуємо зрошення, по-друге, повертаємо землі, які раніше не оброблялись. Тільки цього року на території Новокаїрської сільради ми повернули в обробіток близько 100 гектарів землі, це старі сади, тобто ці землі були вилучені, 30 років не працювали ні на село, ні на його мешканців. Власники цих ділянок не отримували орендну плату а місцевий бюджет- податки. Зараз ми зробили рекультивацію цих земель (розкорчували), відновили зрошення, і цієї весни ці поля будуть засіяні.

 

-А який стан доріг?

 

– Мабуть, вся Херсонщина спостерігає, як почалось відновлення дороги „Мар’янське – Берислав”. Тендери проведені, роботи розпочато, і я сподіваюсь, що цього року роботи значно просунуться. Розроблений кошторис на ремонт автошляхів у двох проблемних балках – Новокаїрській і Милівській. В обласному бюджеті було передбачено 1 млн. 300 тис. грн. на розробку проектної документації. До речі, вся проектна документація вже готова. Більше того, у грудні також розроблена документація на ремонт автошляху „Новокаїри-Республіканець”. Це дорога на Кам’янську Січ. Сподіваємось, що обласне керівництво піде назустріч, ми знайдемо кошти і відремонтуємо цю ділянку дороги. Кошти немалі – близько 12 млн. грн.

 

 – Всім відомо, що Ви активно працюєте над збереженням пам’ятки археології та історії „Кам’янська Січ”, над просуванням цього туристичного бренду Херсонщини. Чи є певні результати у цій громадській роботі?

 

– Ми повинні завжди пам’ятати, що Кам’янська Січ – це автентичне місце, де знаходилась одна із Запорозьких Січей. Інші – затоплені або забудовані так, як Олешківська. На сьогоднішній день ми маємо цю історичну пам’ятку. Я вдячний своїй команді за те, що відбулось призначення Андрія Лопушинського завідуючим сектора „Каменська Січ” Національного заповідника „Хортиця”, людину захоплену, яка працює над розвитком культурної пам’ятки. В 2017 році провели дводенний козацький фестиваль. Перший день був невдалим через дощ, але наступного дня все склалось. Було близько 2 тисяч гостей. Є велика зацікавленість у мешканців інших регіонів України у проведенні наступного фестивалю. Займаємось не лише збереженням історії, але й щоденними справами.

 

 – Дякую за інтерв’ю

Дарина Степанова

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code