В 90-х роках, коли зупинялись підприємства, городяни масово виїжджали за кордон в пошуках достойного заробітку. Нині ситуація повторюється, і від цього страждають діти. Особливо, якшо мама змушена залишити малюка на першому році життя.
Практикуючий психолог Юлія Казаннікова говорить, що це є травматичною ситуацією для немовляти.
„Це дуже небажана ситуація, коли мати змушена від’їхати на тривалий час і полишити немовля. У цьому періоді життя дитини мама є ведучою, значущою фігурою. Вона проявляє любов і прихильність, які формують у подальшому житті дитини стосунки з протилежною статтю, з друзями. Це дуже травматична, стресова ситуація для новонародженого. Відсутність тата на якийсь період не так болісно сприймається дитиною”, – впевнена психолог.
Чим більше підростає дитина, тим менший стрес вона переживає при розлуці з рідними. Але й у підлітковому віці дитині потрібна близька людина, яка тимчасово замінює матір (бабусі, тітки), і перебувати на постійному зв’язку з матір’ю (телефоном або по скайпу).
Якщо ж робота татуся вимагає тривалих відряджень, то психолог радить розповідати доньці або сину про професію тата, чому його так довго немає вдома, планувати спільні сімейні заходи на час його повернення. Дитина може готувати дарунки своєму батькові, щоб вручити йому при зустрічі. А ще, радить Юлія Казаннікова, постійно розмовляти з дитиною і дотримуватись правила „8 обіймів” – стільки треба дотиків щодня, щоб дитина почувала себе захищеною.
