Ми плануємо не тільки зберегти заклади освіти, а й відновити роботу дитячого садочка у Червоноблагодатненській громаді, – Дмитро Ляхно

До вашої уваги інтерв’ю з Горностаївським селищним головою Дмитром Валерійовичем Ляхном. Дмитро Ляхно – молода, активна людина, амбітний керівник, який знає чого хоче і як цього досягти. Розмовляємо з ним про фінансову децентралізацію, освітянську мережу та майбутнє…

На Херсонщині активно йде процес децентралізації. Горностаївщина активно включилася до процесу об’єднання. Розкажіть, як ви до цього йшли, як переконували людей і чому, на вашу думку, все таки громади вас підтримали?

Вважаю, що відсутність інформації породжувала у людей острах. Для того, щоб люди були поінформовані, разом з обласною державною адміністрацією, радою ми об’їжджали населені пункти і сільські ради. Проводили роз’яснювальну роботу, розказували про переваги об’єднання, про переваги децентралізації. На прикладі фінансової децентралізації, розповідали, що не потрібно цього боятися, оскільки навпаки ми будемо разом вирішувати наші проблемні питання самі, а не а не люди з Києва, чи з Херсона.

Острах у людей все одно є, бо все таки село, сільське населення більш консервативне, ніж міське. Хоча є дуже багато продвинутих людей, які за те, щоб була децентралізація. Знайшли активних депутатів, які теж підтримали, не зважаючи на те, що їм заново треба буде боротися за своїх виборців для того, щоб знову стати депутатом. Можу сказати, що майже 80% депутатського корпусу – за процес децентралізації.

Хочу сказати, що з 2014 року, відчувши переваги фінансової децентралізації, ми стали більш сміливо дивитися в майбутнє, – плануємо проводити капітальні ремонти дахів чи опалення… 5 років назад про це ми могли тільки мріяти.

Розкажіть будь-ласка про селищний бюджет починаючи з початку вашого головування. Збільшувався він, зменшувався?

У 2015 році – 5,5 млн. грн., у 2016 році ми запланували 6,7 млн. грн., а виконали на 3 млн більше, тобто 9, 7 млн грн. надійшло, і вже на 2017 рік ми запланували на рівні 9,5 млн. (це не об’єднаної громади, а селища).

Вільні залишки у нас – 2 млн. грн. У цьому році можемо їх використати на покращення об’єктів інфраструктури, дороги в тому числі, дитячий садочок хочемо відремонтувати, навіть якщо не буде співфінансування з обласного бюджету ми власними силами дитячий садочок перекриємо.

Появилися кошти, ми хочемо їх інвестувати в наше комунальне підприємство «Горностаївський селищний ринок», бо проблема в тому, що відсутній м’ясо-молочний павільйон. Населення Горностаївки, хоч це і смт , але багато людей тримають «живність». Щоб люди не здавали за безцінь перекупникам. Вже йде процес на рівні профільної документації для будівництва м’ясо-молочного павільйону. Там наші мешканці зможуть продавати м’ясо і молочні продукти для горностаївської громади. У нас у вівторок – базарний день, люди приїжджають з усього району, а також і з сусідніх районів (Каховка, Велика Лепетиха) купувати чи продавати свою продукцію.

Скажіть будь-ласка, чи будете ви після об’єднання мережу навчальних закладів – дошкільних, шкільних, позашкільних якимось чином змінювати?

Процес оптимізації у нас уже пройшов. На сьогоднішній день ми вкладаємося в ті нормативи, які визначені законодавством. Тобто, скорочувати дальше чи понижати рівень ми не плануємо.

Ми плануємо не тільки зберегти, а й відновити роботу дитячого садочка у Червоноблагодатненській громаді, там близько 60 – 70 діточок, які на жаль не можуть відвідувати дошкільний навчальний заклад. Хочемо відновити дитячий садочок, створити повноцінні три групи – молодша, середня і старша, для 60-70 дітей це можливо.

В Горностаївці теж вже пройшла оптимізація закладів через створення НВК. Як показує досвід, на даний момент – це вірний шлях. Ми, не змінюючи навчально-виховний процес, можемо зекономити на обслуговуючому персоналі та керівництві. Тому, нагальної потреби у скороченні навчальних закладів немає, і ми не плануємо їх скорочувати, хочемо зберегти.

Розкажіть про найперші нагальні проблеми, які ви плануєте вирішити, можливо, за допомогою вже інфраструктурної субвенції, яка дається з державного бюджету на розвиток ОТГ?

Ми зараз бачимо, що ситуація в державі така, що всі тарифи повзуть вгору. У нас основні тарифи – це водозабезпечення по всіх населених пунктах, в Горностаївці ще є водовідведення. І ви знаєте, що без води в селі ні туди і ні сюди.

Ми хочемо за рахунок інфраструктурної субвенції на насосних станціях встановити сонячні батареї. Ми були в Херсоні на виставці з енергоефективності. Це все реально. Ми зможемо таким чином стабілізувати тарифи на такому рівні, які є, щоб не було різкого підвищення. Для цього треба 800 тис. грн. це значні кошти, але не такі захмарні, які б ми не могли осилити.

Другий напрямок. Є проблема, особливо гостра останні 2 роки – це транспортне сполучення в межі району.

Перевізник у нас не місцеве підприємство, це Бериславське приватне підприємство. Воно працює не тільки в нас. Міжміські маршрути воно ще забезпечує, а от внутрішньорайонні маршрути, у зв’язку з тим що вони, на їх думку, є не дуже фінансово привабливими, автобуси ходять погано.

Тому ми плануємо створити своє комунальне підприємство, яке буде діяти прозоро. Ми можемо встановити нормальні тарифи, створимо робочі місця. Тобто водій, зрозуміло, буде наприклад, благовіщенський, червоноблагодатненський чи славненський (за напрямками).

Також ще один напрямок – це дороги. Хороше чи погане фінансування, дороги ремонтуються щорічно. Наш горностаївський автодор – це напівмертве підприємство з керівництвом в Херсоні, і коли треба ремонтувати в районі ми не можемо в них допроситися, бо у них вказівка обслуговувати приморські райони, коли йде туристичний сезон. Ми від цього дуже страждаємо. Приходиться шукати підрядника з Каховки чи з інших районів, і найчастіше кошти просто виводяться. Роботи зроблені, але всі податки і робочі місця – не йдуть до нас.

Ми хочемо створити своє таке комунальне підприємство, яке б займалося саме ремонтом доріг. Для поточного ремонту достатньо буде 1 -1,5 млн. грн. щоб це підприємство мало свою техніку і могло освоювати кошти місцевого бюджету по ремонту доріг.

Тобто, ми хочемо не просто використати кошти інфраструктурної субвенції, а хочемо самі її освоїти – створити робочі місця і щоб з цих коштів податки пішли в нашу об’єднану територіальну громаду.

Знаю, у вас є музична школа, районний будинок культури, а як у вас із спортом?

У нас є ДЮСШ, є стадіон в хорошому стані, якість покриття поля – незадовільна. Один з моїх передвиборних напрямів – створення штучного поля. У нас є «клітка», як ми називаємо, там асфальт.

Хоч і я 20 років назад бігав по асфальту, ми там тренувалися хлопчаками але розумію, що так не має бути. На даний момент йде робочий процес з обласною державною адміністрацією про співфінансування і області, і району для встановлення спортивної площадки. І на великому полі я хочу посіяти гарну траву, але щоб покриття було якісне треба відновити артезіанську свердловину. Колись, років 20 назад там була спеціальна свердловина, яка використовувалася саме для поливу стадіона.

З 2001 року було відновлено участь нашої команди у обласному чемпіонаті. Знаю сам, як спортсмен та учасник цієї команди. З 2001 по 2014 рік ми грали на рівні області, був і районний чемпіонат. В районному турнірі було і 10 команд, було і 6, а в минулому році ми провели тільки матчі кубка району, а чемпіонату району не проводили. В цьому році плануємо відновити.

Скажіть, скільки дітей буде у вашій об’єднаній громаді?

В районі у нас близько 2 тис. дітей, а в об’єднаній громаді – близько 1 300 дітей шкільного віку. Дошкільного віку – близько 700.

А скільки шкіл у майбутній ОТГ?

В Горностаївці – 2 школи, і на території кожної сільської ради є по школі. Середні – 2 Горностаївські, Заводівська, Маринська, Ольгинська, Червоноблагодатненська, Великоблаговіщенська, І-ІІ ступенів – Козаче-Лагерська, Славненська. Тобто, 7 шкіл І-ІІІ ступенів і 2 школи І-ІІ ступеня.

На жаль, ми бачимо, що демографічна ситуація погіршується. Я коли з інституту повернувся працювати в район, то було 3 700 школярів. Школа, в якій я вчився розрахована на 900 учнів, коли я навчався – було 850 учнів, зараз – 560. Багато дітей йдуть після 9-го класу, бояться ЗНО, поступають в ліцеї.

Розумію, що необхідно покращувати матеріально-технічну базу в наших школах. Що ж. Будемо і над цим працювати…

Херсонская правда

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code